Das verbotene Dorf - Kastelruther Spatzen

Dort hinter den Bergen

Im Schatten der Zeit

Da brennt ein Gefühl lichterloh

Ein Mädchen steht da

So verzeifelt und jung

Und eine Frau legt ihr still das Tarot

Dann sagt sie:

Du trägst unterm Herzen ein Kind

Hast Ehre und Unschuld verspielt

Doch schlimmer geht’s ihm

Denn er wird zu Stein

Sobald er das Kind einmal sieht

Das verbotene Dorf

Hundert Jahre nach zwölf

Lebt ein Traum, den ein Schleier umgibt

Das Mädchen mit vierzehn

Hat in Sünde gebor’n

Ein Kind, dass er abgöttisch liebt

Im verbotenen Dorf

Hundert Jahre nach zwölf

Schien auf einmal die Sonne nicht mehr

Die Frau mit den Karten

Und die Menschen hier sagten

Für ihn führt kein Weg mehr hierher

Doch heimlich bei Neumond

Schlich er sich hinauf

Er wollte sein Kind einmal sehen

Er ahnte, wenn man ihn dort oben entdeckt

Dann läßt die Zeit eine Sage entstehen

Noch heut' steht verloren

Am Dorfplatz ein Stein

Eine Frau, alt und grau

Spricht mit ihm

Sie weiß, das ist er,

Denn sieht sein Herz

Im Stein wie das Mahnfeuer glüh'n

Das verbotene Dorf

Hundert Jahre nach zwölf

Lebt ein Traum, den ein Schleier umgibt

Das Mädchen mit vierzehn

Hat in Sünde gebor’n

Ein Kind, dass er abgöttisch liebt

Im verbotenen Dorf

Hundert Jahre nach zwölf

Schien auf einmal die Sonne nicht mehr

Die Frau mit den Karten

Und die Menschen hier sagten

Für ihn führt kein Weg mehr hierher

Rosen müssen welken

Manches Glück ist nur auf Zeit

Doch der Herzschlag jeder Liebe

Gehört der Ewigkeit

Das verbotene Dorf

Hundert Jahre nach zwölf

Lebt ein Traum, den ein Schleier umgibt

Das Mädchen mit vierzehn

Hat in Sünde gebor’n

Ein Kind, dass er abgöttisch liebt

Im verbotenen Dorf

Hundert Jahre nach zwölf

Schein auf einmal die Sonne nicht mehr

Denn stärker als alles

Ist das große Gefühl

Dass man für die Ewigkeit liebt

Там за горами

У тіні часу

Яскраво горить почуття

Там дівчина стоїть

Такий відчайдушний і молодий

А жінка мовчки читає їй таро

Тоді вона каже:

Ти носиш дитину під серцем

Ви розіграли честь і невинність

Але він гірший

Бо він перетворюється на камінь

Як тільки побачить дитину

Заборонене село

Сто років після дванадцяти

Живи мрією, оточена покривалом

Дівчина в чотирнадцять

народився в гріху

Дитина, яку він обожнює

У Забороненому селі

Сто років після дванадцяти

Раптом сонце перестало світити

Жінка з картками

І люди тут сказали

У нього немає можливості потрапити сюди

Але таємно в молодий місяць

Він підкрався

Він хотів колись побачити свою дитину

Він здогадався, коли ви помітили його там

Тоді час створює легенду

Сьогодні все ще втрачено

Камінь на сільській площі

Жінка, стара і сива

Поговоріть з ним

Вона знає, що це він

Бо бачиш його серце

У камені, як попереджувальний вогонь світиться

Заборонене село

Сто років після дванадцяти

Живи мрією, оточена покривалом

Дівчина в чотирнадцять

народився в гріху

Дитина, яку він обожнює

У Забороненому селі

Сто років після дванадцяти

Раптом сонце перестало світити

Жінка з картками

І люди тут сказали

У нього немає можливості потрапити сюди

Троянди повинні в'янути

Деяке щастя лише тимчасове

Але серцебиття кожної любові

Належить вічності

Заборонене село

Сто років після дванадцяти

Живи мрією, оточена покривалом

Дівчина в чотирнадцять

народився в гріху

Дитина, яку він обожнює

У Забороненому селі

Сто років після дванадцяти

Раптом сонце перестало світити

Тому що сильніший за все

Це чудове відчуття

Любити вічність