Муза - Каста, Змей, Хамиль

Как пишут песни из интересных тем?

Авторы текстов берут вдохновение где?

Журналисты просят: «Ответ дай нам!»

Я и не думал из этого делать тайну

У меня есть набор кубиков с рисунками

Я их перемешаю в специальной сумке

Высыпаю на пол — ух ты!

Это ж настоящий рэп-конструктор,

А если я картинки собрать не смог

То сажусь тут же музе писать письмо

Излагая в нем просьбу помочь мне

Тогда песня приходит по почте

Пишет тебе один из ста твоих старых приятелей

Что-то мой стайл стал не всем приятен, и

Не так тут слог, и все не в то русло

Не могу связать в узел уже даже и двух слов

Постоянно что-то крутится на языке,

Но нет в голове ни ритма, ни музыки

Муза, мне закинь на почтовый ящик поутру

Пару новых куплетов — zmey@kasta.ru

Как ганстеру, ствол;

как даме, духи

Мне нужен здравый флоу, мне нужен новый хит

Буду рад весьма получить от тебя приз

В общем, жду письма, и поторопись

Музу я зову, ау-ау!

Ау!

Ау!

Музу я зову, ау-ау!

Ау!

Ау!

Я к вам не приду, не приду, и не ждите

Я к вам не приду, не приду, сами пишите

Я к вам не приду, не приду, и не ждите вы

Смело иди на дискотеку «Кому за сорок»

Или бросайся в реку, если ты с музой в ссоре

Не насочинять стихов без ее надзора

Кучу мыслей, как щенков, не собрать в свору

И задумал герой себе вернуть крылья

Метод не ахти какой, но действует стабильно

Хватит и письма с приглашением на ужин

Муза голодна весьма — дважды звать не нужно

Ага, щас, муза голодна!

Ну, придет она к тебе, и че ты ей скажешь?

ХЗ!

Здравствуй, муза, тебе так идет твоя блуза

И улыбка плюс к жемчужным бусам

Для начала скажу: я огорчен конфузом

Зря я тогда рычал, как гитара с фузом

Я воспарил бы ввысь и разлился, как река

Ты, как нарцисс, видишь себя в моих стихах

Трудиться на износ вместе я не боюсь

И у меня есть тост за наш с тобой союз

Я к вам не приду, не приду, и не ждите

Я к вам не приду, не приду, сами пишите

Я к вам не приду, не приду, и не ждите вы

Я посвящаю строки этому городу

Его центру, каждому метру

Я посвящаю строки Бел… да быть не может

Ты присылаешь, муза, всем что ль одно и то же?

Я получаю это в третий раз от тебя по сети

Муза, меня посети, посидим, будем слушать сиди

Что-нибудь съедим, мне нужна мудрость

Твоих седин, иначе я тебя сошлю в Сибирь

Пусть я не уполномочен, но ведь ночи и дни

Как озабоченный, жду своей очереди

Я без тебя, между прочим, словно пес на обочине

Ведь что-то самому сочинить мочи нет

Короче, мне надоело тебя умолять

Я сливаю твой почтовый адрес в сеть, вуаля

Тебя завалят письмами все, кому не лень

Извини, но мне так внутренний голос велел

Музу я зову, ау-ау!

Ау!

Ау!

Музу я зову, ау-ау!

Ау!

Ау!

Я к вам не приду, не приду, и не ждите

Я к вам не приду, не приду, сами пишите

Я к вам не приду, не приду, и не ждите вы

Як пишуть пісні з цікавих тем?

Автори текстів беруть натхнення, де?

Журналісти просять: Відповідь дай нам!

Я і не думав з цього робити таємницю

У мене є набір кубиків з малюнками

Я их перемішаю в спеціальній сумці

Висипаю на пол — ух ти!

Це справжній реп-конструктор,

А якщо я картинки зібрати не зміг

То сідаюсь тут же музе писати листа

Викладаючи в ньому прохання допомогти мені

Тоді пісня приходить по пошті

Пише тобі один із ста твоїх старих приятелів

Щось мій стайл став не всім приємний, і

Не так тут склад, і все не те русло

Не можу зв'язати у вузол уже навіть і двох слів

Постійно щось крутиться мовою,

Але немає в голові ні ритму, ні музики

Муза, мені закинь на поштову скриньку вранці

Пару нових куплетів - zmey@kasta.ru

Як ганстер, стовбур;

як дамі, парфуми

Мені потрібний здоровий флоу, мені потрібний новий хіт

Буду радий дуже отримати від тебе приз

Загалом, чекаю листи, і поспішайте

Музу я покличу, ау-ау!

Ау!

Ау!

Музу я покличу, ау-ау!

Ау!

Ау!

Я к вам не прийду, не прийду, і не ждіть

Я до вам не прийду, не прийду, самі пишіть

Я до вам не прийду, не прийду, і не ждіть ви

Сміливо йди на дискотеку «Кому за сорок»

Або кидайся в річку, якщо ти з музою в сварці

Не написати віршів без її нагляду

Купу думок, як цуценят, не зібрати в зграю

І задумав герой собі повернути крила

Метод не хти який, але діє стабільно

Досить і листи із запрошенням на вечерю

Муза голодна дуже - двічі звати не потрібно

Ага, зараз, муза голодна!

Ну, прийде вона до тебе, і чого ти їй скажеш?

ХЗ!

Привіт, музо, тобі так іде твоя блуза

І посмішка плюс до перлинних бус

Для початку скажу: я засмучений конфузом

Даремно я тоді гарчав, як гітара з фузом

Я здійнявся вгору і розлився, як річка

Ти, як нарцис, бачиш себе в моїх віршах

Працювати на знос разом я не боюся

І у мене є тост за наш з тобою союз

Я к вам не прийду, не прийду, і не ждіть

Я до вам не прийду, не прийду, самі пишіть

Я до вам не прийду, не прийду, і не ждіть ви

Я присвячую рядки цьому місту

Його центру, кожному метру

Я присвячую рядки Бел... так бути не може

Ти присилаєш, музо, всім що льодне і те ж?

Я отримую це в третій раз від тебе по мережі

Муза, мене відвідай, посидимо, слухатимемо сиди

Що-небудь з'їмо, мені потрібна мудрість

Твоїх сивини, інакше я тебе пошлю в Сибір

Нехай я не уповноважений, але адже ночі та дні

Як стурбований, чекаю своєї черги

Я без тебе, між іншим, немов пес на узбіччі

Адже щось самому написати сечі немає

Коротше, мені набридло тебе благати

Я зливаю твою поштову адресу в мережу, вуаля

Тебе завалять листами всі, кому не лень

Вибач, але мені так внутрішній голос велів

Музу я покличу, ау-ау!

Ау!

Ау!

Музу я покличу, ау-ау!

Ау!

Ау!

Я к вам не прийду, не прийду, і не ждіть

Я до вам не прийду, не прийду, самі пишіть

Я до вам не прийду, не прийду, і не ждіть ви