21. August - Karg

Was sind schon diese Worte, viel zu spät jetzt noch nach all den Tagen

Glaubst du das lässt mich die Ohnmacht vergessen, ein paar leere halbwahre

Phrasen?

Was sind schon diese Zeilen, was ein «Tut mir leid»

Wenn alles an das ich je geglaubt nun verhallt im Malstrom belebter Straßen?

Leere Flaschen, braunes Laub, ein Moment geritzt in Rinde, unter Schichten von

Staub

Allmählich bröckelt die Fassade und ich erkenne den Sinn hinter so manchen

Gedichten

Die Suche nach Vergangenem hat noch niemanden ans Ziel gebracht

Doch an Tagen wie heute schreibt das Leben Geschichten

Nimm es wie es kommt & stelle bitte keine Fragen, frag nie mehr warum oder wie

es so weit kam

Ich hab' die Tragödie nicht erfunden, weder noch bejaht, manche Dinge ändern

sich nie, es tut doch nur jeder was er kann

Und alles was war & das was bleibt, behalte ich doch nur in Bildern,

geformt in jener kurzen Zeit

Sie sind mein ein’zger Halt, die stummen Zeugen, denn sie könnten das Gestern

niemals nie leugnen

Stille, der Puls beginnt zu stocken, kein Lächeln mehr auf den blutarmen Lippen,

Gefrierpunkt!

Що це за слова, зараз дуже пізно після всіх цих днів

Ти думаєш, це змушує мене забути про непритомність якусь порожню половину правди

фрази?

Що це за рядки, що за "вибач"

Коли все, у що я вірив, зараз згасне у вирі жвавих вулиць?

Порожні пляшки, коричневе листя, мить подряпана на корі, під шарами

Пил

Поступово фасад руйнується, і я бачу сенс за деякими з них

вірші

Пошук у минулому ніколи нікуди не прийшов

Але в такі дні, як сьогодні, життя пише історії

Прийміть це як є, і, будь ласка, не задавайте жодних питань, ніколи більше не запитуйте чому і як

дійшло до цього

Я не вигадав трагедію, і не стверджував, щось змінюється

ніколи, кожен просто робить те, що може

І все, що було і що залишилося, я зберігаю тільки в картинках,

утворився за цей короткий час

Вони – моя єдина опора, мовчазні свідки, бо вони бачили ще вчора

ніколи ніколи не заперечуй

Тиша, пульс починає дригати, більше немає посмішок на анемічних губах,

Точка замерзання!