Weary Of Lying Alone - Karan Casey

One evening of late as I carelessly strayed

I espied a fair maid in deep mourn

Asked her the matter, she quickly made answer

I am weary from lying alone, alone

I am weary from lying alone

My comely young damsel come down here alongside me

And tell me of the years that have a flown

For seven long gone and eleven years around

I am weary from lying alone, alone

I am weary from lying alone

If I got a comely young man who would take me without fortune

And make me a wife of his very own

For the truth is I’ll say is, I’ll die in despair

If I lie any longer alone, alone

If I lie any longer alone

There’s a neat sweet li’l flower in this garden alongside me

Take it away sure it is all but your own

For the flower it will fade and so also will the maid

For she’s weary from lying alone, alone

For she’s weary from lying alone

Одного вечора я необережно заблукав

Я бачив чесну служницю в глибокій жалобі

Запитавши її про те, вона швидко відповіла

Я втомився від того, щоб лежати на самоті

Я втомився від самотності

Моя гарна молода дівчина спустилася сюди разом зі мною

І розкажи мені про роки, які пролетіли

За сім давно минулих і одинадцять років навколо

Я втомився від того, щоб лежати на самоті

Я втомився від самотності

Якби у мене був симпатичний молодий чоловік, який забрав би мене без багатства

І зроби мене власною дружиною

Бо правда в тому, що я скажу, що я помру у відчаї

Якщо я більше лежатиму сам, сам

Якщо я більше лежатиму сам

Поруч зі мною в цьому саду є акуратна солодка квітка

Заберіть його, переконавшись, що це все, крім вас

Для квітки вона зів’яне, як і служниця

Бо вона втомилася від самотності, самотності

Бо вона втомилася від самотності