The Song Of Wandering Aengus - Karan Casey

I went out to the hazel wood,

Because a fire was in my head,

And cut and peeled a hazel wand,

And hooked a berry to a thread;

And when white moths were on the wing,

And moth-like stars were flickering out,

I dropped the berry in a stream

And caught a little silver trout.

When I had laid it on the floor

I went to blow the fire a-flame,

But something rustled on the floor,

And some one called me by my name:

It had become a glimmering girl

With apple blossom in her hair

Who called me by my name and ran

And faded through the brightening air.

Though I am old with wandering

Through hollow lands and hilly lands,

I will find out where she has gone,

And kiss her lips and take her hands;

And walk among long dappled grass,

And pluck till time and times are done

The silver apples of the moon,

The golden apples of the sun

Я вийшов у ліщину,

Бо в моїй голові був вогонь,

І розрізав і почистив ліщину паличку,

І зачепив ягодку за нитку;

І коли білі метелики були на крилі,

І зірки, схожі на мотиля, мерехтіли,

Я впустив ягоду в потік

І спіймав маленьку форель.

Коли я поклав на підлогу

Я пішов роздувати вогонь,

Але щось шурхотіло на підлозі,

І хтось покликав мене на моє ім’я:

Вона стала сяючою дівчиною

З яблуневим цвітом у волоссі

Хто назвав мене на ім’я й побіг

І згасла крізь світліше повітря.

Хоч я старий із блуканням

Через улоговини й горбисті землі,

Я дізнаюся, куди вона поділася,

І поцілувати її в губи, і взяти її за руки;

І ходити серед довгої плямистої трави,

І зривайте, доки не закінчиться час і час

Срібні яблука місяця,

Золоті яблука сонця