Мозаика - КАПА

Ст.

77 часть вторая

Вся жизнь его сложилась из мозаики

Из BMW, кроссовок, рыжей гайки

Из цибуры, что бьет крестом по пузу

Из тюрем бывшего Советского Союза

Рос без отца и дома мать бухала

И служба в ВДВ где-то под Кандагаром

Из двух контузий и одной медали

Из дембеля, тельняшки и берете жарким маем

Из слесаря на проходной завода

С зарплатой, что не видел по полгода

Из кооператива ушлого соседа

Из серой комуналки девяти квадратных метров

В поездках в переполненном трамвае

И без работы тупо лёжа на диване

Из хулиганки, что толкнула в зону

С жены, которая ушла к другому

Где учили не любить, а воевать

Как Христос мы не умели прощать

И если пуля ураганом свистит

Вспоминали дома ли родную мать

Где учили не любить, а воевать

Как Христос мы не умели прощать

И если пуля ураганом свистит

Вспоминали дома ли родную мать

Вот отсидел, куда теперь податься?

Квартиры нет, и где ему скитаться?

Он как-то встретил боевого командира

На воле стал который группировкой бригадиром

Он вспомнил и духов как валили

И о солдатской пайке, что в горах делили

Так стало быть надо помочь ему в разборке

Из расчехлённой снайперской винтовки

И раздавались пули и браткам, и ворам

Когда его винтовка грузно лязгала затвором

Вот так не дрогнув палец бывшего солдата

Жал на курок легко, как на войне когда-то

Теперь он в одиночной камере на зоне

Вся жизнь его из пролитой на землю алой крови

И из того, что люди, как мишени

Которых видел он, в оптическом прицеле

Где учили не любить, а воевать

Как Христос мы не умели прощать

И если пуля ураганом свистит

Вспоминали дома ли родную мать

Где учили не любить, а воевать

Как Христос мы не умели прощать

И если пуля ураганом свистит

Вспоминали дома ли родную мать

Ст.

77 частина друга

Все життя його склалося з мозаїки

З BMW, кросівок, рудої гайки

З цибури, що б'є хрестом по пузу

Із в'язниць колишнього Радянського Союзу

Ріс без батька та вдома мати бухала

І служба у ВДВ десь під Кандагаром

З двох контузій та однієї медалі

З дембеля, тільники і берете спекотним травнем

З слюсаря на прохідний завод

Із зарплатою, що не бачив по півроку

З кооперативу минулого сусіда

Із сірої комуналки дев'яти квадратних метрів

У поїздках у переповненому трамваї

І без роботи тупо лежачи на дивані

З хуліганки, що штовхнула до зони

Із дружини, яка пішла до іншого

Де вчили не любити, а воювати

Як Христос ми не вміли прощати

І якщо куля ураганом свистить

Згадували чи вдома рідну матір

Де вчили не любити, а воювати

Як Христос ми не вміли прощати

І якщо куля ураганом свистить

Згадували чи вдома рідну матір

Ось відсидів, куди тепер податися?

Квартири немає, і де йому поневірятися?

Він якось зустрів бойового командира

На волі став який угрупуванням бригадиром

Він згадав і духів як валили

І про солдатську пайку, що в горах ділили

Так треба допомогти йому в розбиранні

З розчехленої снайперської гвинтівки

І лунали кулі і браткам, і злодіям

Коли його гвинтівка грузно брязкала затвором

Ось так не здригнувшись палець колишнього солдата

Тиснув на курок легко, як на війні колись

Тепер він у одиночній камері на зоні

Все життя його з пролитої на землю червоної крові

І з того, що люди, як мішені

Яких бачив він, в оптичному прицілі

Де вчили не любити, а воювати

Як Христос ми не вміли прощати

І якщо куля ураганом свистить

Згадували чи вдома рідну матір

Де вчили не любити, а воювати

Як Христос ми не вміли прощати

І якщо куля ураганом свистить

Згадували чи вдома рідну матір