Высшая правда - КАПА

Даже если в золоте твои кандалы —

Это не «Ролекс» котлы, душа чернее смолы

Не спрячешь собой, что топчет гордость полы

На запястьях кровавые следы кабалы

Борзые щеглы непостоянны как погода

Деньги стали для кого-то отчеканенной свободой

Вот оно — шоу уродов, всех бы кинул в топку

Улыбаются друг другу робко в Интернете скобкой

Сытый довольный раб, своей свободы враг

Никогда и ни на что не променяет свой барак

Это страх в немилости быть у богов

Сверху по спине сильнее градом удар кулаков

Направляет в авангард, надейся на фарт

Каждую мечту твою воплощает MasterCard

Сколько надо льда, брат, в бокал виски

Чтобы утонул на дно этот Титаник мыслей?

Трезвый замыкаюсь я, как в панцире краб

Пьяный я делаюсь, будто разумом слаб

Мгновение между трезвостью и опьянением —

Это высшая правда, брат, и потому я её раб

Трезвый замыкаюсь я, как в панцире краб

Пьяный я делаюсь, будто разумом слаб

Мгновение между трезвостью и опьянением —

Это высшая правда, брат, и потому я её раб

Как далеко не беги любой тропой

Если ты прикован на цепь, она всегда побежит за тобой

Это неравный бой, не вырваться из клещей

Где люди тупо стали рабами своих вещей

В музыке новый тренд, как морква в узде у осла

Моё право не быть рабом своего ремесла

Если наша жизнь борьба, тогда выходом будет бунт

Я как спящий вулкан, на это мне надо лишь долю секунд

Кто кричал о свободе, выступая, как гарант?

Слушать с трибун сумасбродов — это не мой вариант

В мире констант лев не будет рабом у другого льва,

Но политика такова, что это просто тупо слова

Все эти права — игра в ограниченный выбор

Палач натянет лыбу, разрывая суставы, как дыба

Народ — монолитная глыба, молчит, как рыба

Чей-то удел терпеть плеть, а чей-то бухать на Карибах

Трезвый замыкаюсь я, как в панцире краб

Пьяный я делаюсь, будто разумом слаб

Мгновение между трезвостью и опьянением —

Это высшая правда, брат, и потому я её раб

Трезвый замыкаюсь я, как в панцире краб

Пьяный я делаюсь, будто разумом слаб

Мгновение между трезвостью и опьянением —

Это высшая правда, брат, и потому я её раб

Трезвый замыкаюсь я, как в панцире краб

Пьяный я делаюсь, будто разумом слаб

Мгновение между трезвостью и опьянением —

Это высшая правда, брат, и потому я её раб

Трезвый замыкаюсь я, как в панцире краб

Пьяный я делаюсь, будто разумом слаб

Мгновение между трезвостью и опьянением —

Это высшая правда, брат, и потому я её раб

Самый жалкий раб — это человек, отдающий в рабство свой разум, и признающий

истиной то, что ему чуждо

Навіть якщо в золоті твої кайдани

Це не «Ролекс» котли, душа чорніша за смоли

Не сховаєш собою, що топче гордість підлоги

На зап'ястях криваві сліди кабали

Борзі щігли непостійні як погода

Гроші стали для когось викарбуваною свободою

Ось воно — шоу виродків, усіх би кинув у топку

Посміхаються один одному несміливо в Інтернеті дужкою

Ситий задоволений раб, своєї волі ворог

Ніколи і ні на що не проміняє свій барак

Це страх у немилості бути у богів

Зверху по спині сильніший град удар кулаків

Направляє в авангард, сподівайся на фарт

Що мрію твою втілює MasterCard

Скільки треба льоду, брате, у келих віскі

Щоб потонув на дно цей Титанік думок?

Тверезий замикаюсь я, як у панцирі краб

П'яний я роблюся, ніби розумом слабкий

Миттю між тверезістю та сп'янінням—

Це найвища правда, брате, і тому я її раб

Тверезий замикаюсь я, як у панцирі краб

П'яний я роблюся, ніби розумом слабкий

Миттю між тверезістю та сп'янінням—

Це найвища правда, брате, і тому я її раб

Як далеко не біжи будь-якою стежкою

Якщо ти прикутий на ланцюг, вона завжди побіжить за тобою

Це нерівний бій, не вирватися з кліщів

Де люди тупо стали рабами своїх речей

У музиці новий тренд, як морква в вузді у осла

Моє право не бути рабом свого ремесла

Якщо наше життя боротьба, то виходом буде бунт

Я як сплячий вулкан, на це мені треба лише частку секунд

Хто кричав про свободу, виступаючи як гарант?

Слухати з трибун навіжених — це не мій варіант

У світі констант лев не буде рабом у іншого лева,

Але політика така, що це просто тупо слова

Усі ці права — гра в обмежений вибір

Кат натягне либу, розриваючи суглоби, як диба

Народ— монолітна брила, мовчить, як риба

Чийсь доля терпіти батіг, а чийсь бухати на Карібах

Тверезий замикаюсь я, як у панцирі краб

П'яний я роблюся, ніби розумом слабкий

Миттю між тверезістю та сп'янінням—

Це найвища правда, брате, і тому я її раб

Тверезий замикаюсь я, як у панцирі краб

П'яний я роблюся, ніби розумом слабкий

Миттю між тверезістю та сп'янінням—

Це найвища правда, брате, і тому я її раб

Тверезий замикаюсь я, як у панцирі краб

П'яний я роблюся, ніби розумом слабкий

Миттю між тверезістю та сп'янінням—

Це найвища правда, брате, і тому я її раб

Тверезий замикаюсь я, як у панцирі краб

П'яний я роблюся, ніби розумом слабкий

Миттю між тверезістю та сп'янінням—

Це найвища правда, брате, і тому я її раб

Найжалюгідніший раб— це людина, яка віддає в рабство свій розум, і визнає

істиною те, що йому чуже