В кого ты веришь, брат? - КАПА, Картель

Во что ты веришь?

Я верю в Бога, брат,

Ты хочешь лицезреть рассвет?

Да грядет закат.

Расклад такой, что веру утратили люди,

Готовься к худшему нас скоро небеса осудят.

Посреди мегаполиса возводят храм огромный,

Посвящён который нашей стороне тёмной,

В основу уложены блоки из гнева и грязи,

Он полон сук, и всяческой мрази,

Чем больше грехов, тем шире его границы,

Он с каждым днём всё выше в небеса стремится,

В тёмные залы для свершения ритуалов,

Стекает злоба людская с огромных каналов,

Здесь заправляет всем тайное братство,

Здесь чтут лишь пороки, грехи, святотатства,

Тёмные силы здесь выводят компоненты,

Над людьми проводят эксперименты,

Алхимики варят из злобы новые болезни,

Демоны строят врата для открытия бездны,

В недрах храма пылает сердце преисподни,

Мы провоцируем небо на гнев господний,

Нет различий между адом и нашим миром,

Сейчас дьявол стал для всех кумиром.

Во что ты веришь?

Я верю в Бога, брат,

Ты хочешь лицезреть рассвет?

Да грядет закат.

Расклад такой, что веру утратили люди,

Готовься к худшему нас скоро небеса осудят.

Настало время покаяния, час расплаты,

В людскую ткань внедряют микросхемы, платы,

Жажда вечной жизни помутила разум,

Сознание поражено токсичным газом,

Ведется разработка новых видов,

Берутся клетки мёртвых для создания гибридов,

Изделия из металла и пластмассы,

Явили на оценку творцы грядущей расы,

Имитация жизни, лишь подобие,

Учёные твердят, что это есть утопия,

И кто же мы?

Машины?

Механизмы?

Что вместо глаз зияют две оптические призмы,

Эквивалентом сердца станет батарея,

Которая не остановиться, не постареет,

И жить бессмысленно в пределах вечности

Для существ лишённых человечности!

Во что ты веришь?

Я верю в Бога, брат,

Ты хочешь лицезреть рассвет?

Да грядет закат.

Расклад такой, что веру утратили люди,

Готовься к худшему нас скоро небеса осудят.

У що ти віриш?

Я вірю в Бога, брате,

Ти хочеш бачити світанок?

Так, настане захід сонця.

Розклад такий, що віру втратили люди,

Готуйся до гіршого нас скоро небеса засудять.

Серед мегаполісу будують храм великий,

Присвячений що нашій стороні темній,

В основу укладені блоки з гніву і бруду,

Він повний сук, і всілякої мразі,

Чим більше гріхів, тим ширші його межі,

Він з кожним днем ​​все вище в небеса прагне,

Темні зали для здійснення ритуалів,

Стікає злість людська з величезних каналів,

Тут заправляє всім таємне братерство,

Тут шанують лише пороки, гріхи, святотатства,

Темні сили тут виводять компоненти,

Над людьми проводять експерименти,

Алхіміки варять із злоби нові хвороби,

Демони будують ворота для відкриття безодні,

У надрах храму палає серце пекла,

Ми провокуємо небо на гнів Господній,

Немає відмінностей між пеклом і нашим світом,

Тепер він став всім кумиром.

У що ти віриш?

Я вірю в Бога, брате,

Ти хочеш бачити світанок?

Так, настане захід сонця.

Розклад такий, що віру втратили люди,

Готуйся до гіршого нас скоро небеса засудять.

Настав час покаяння, час розплати,

В людську тканину впроваджують мікросхеми, плати,

Жага вічного життя помутила розум,

Свідомість уражена токсичним газом,

Ведеться розробка нових видів,

Беруться клітини мертвих для створення гібридів,

Вироби з металу та пластмаси,

Явили на оцінку творці майбутньої раси,

Імітація життя, лише подоба,

Вчені твердять, що це є утопія,

І хто же ми?

Машини?

Механізми?

Що замість очей зяють дві оптичні призми,

Еквівалентом серця стане батарея,

Яка не зупинитися, не старіє,

І жити безглуздо в межах вічності

Для істот, позбавлених людяності!

У що ти віриш?

Я вірю в Бога, брате,

Ти хочеш бачити світанок?

Так, настане захід сонця.

Розклад такий, що віру втратили люди,

Готуйся до гіршого нас скоро небеса засудять.