Город - КАПА, DaБо

Жизнь дорожает, город растет, как на дрожжах

Все понимают, что ходят по лезвию ножа

Некуда бежать, жизнь, как счетчик километража

В сердце пожар, суетой в тиски зажат

Колокол бьет набат, я знаю эти улицы

От сухой Самарки до поляны Фрунзе

Мурки ждут принца, им щелкнуло за тридцать

Теперь эта война с морщинами на лицах видна

Этот город облез, как шелудивый пес

В его глазах страх и немеренно слез

Центр закатан в стекло, но внутри грязь

Все решает бабло, как бы на дно не попасть

Помню времена, когда цена была четвертак

Старое кафе, шапито, Гагарина парк

Полумрак районов, огни неонов

Синие рожи трутся у павильонов

Я еду со Стара-Загора вырубить короб

Короб, короб, короб, короб…

Пацаны за забором помнят свой город

Город, город, город, город…

Он ломает любого, кто дает ему повод

Повод, повод, повод, повод…

Этот город пронзает холод

Пацаны суетят, пытаясь утолить голод

Смерть нас найдет по месту прописки

Я бегу от городской тоски из этого капкана

Я бегу на поиски коробухи плана

Мотор к центру за две сотыги

Плеер на репите крутит треки Бигги

Пролетаю мимо стеклянных новостроек

Теряю время в пробках, но остаюсь спокоен

Коммерсы город рвут на части

Мусора сажают тех, кто не причастен

Мой дружище бежал от жизни нищей

Итог — КЗ на три меченые тыщи

Нулевой баланс, утечка капитала —

Это в прошлом, еду мимо игрового зала

Все стало другим и не будет прежним

Будто в ручке опустел стержень

Этот город держит меня в своих объятьях

Этот город дал жизнь мне и моим братьям

Я еду со Стара-Загора вырубить короб

Короб, короб, короб, короб…

Пацаны за забором помнят свой город

Город, город, город, город…

Он ломает любого, кто дает ему повод

Повод, повод, повод, повод…

Життя дорожчає, місто росте, як на дріжджах

Усі розуміють, що ходять по лезу ножа

Нема куди бігти, життя, як лічильник кілометражу

У серці пожежа, метушнею в тиску затиснута

Дзвін б'є сполох, я знаю ці вулиці

Від сухої Самарки до поляни Фрунзе

Мурки чекають на принца, ним клацнуло за тридцять

Тепер ця війна з зморшками на особах видна

Це місто облізло, як шелудивий пес

У його очах страх і неміряно сліз

Центр закатаний у скло, але всередині бруд

Все вирішує бабло, як би на дно не потрапити

Пам'ятаю часи, коли ціна була четвертою

Старе кафе, шапіто, парк Гагаріна

Напівтемрява районів, вогні неонів

Сині пики труться у павільйонів

Я їду зі Стара-Загора вирубати короб

Короб, короб, короб, короб.

Пацани за парканом пам'ятають своє місто

Місто, місто, місто, місто...

Він ламає будь-кого, хто дає йому привід

Привід, привід, привід, привід.

Це місто пронизує холод

Пацани метушать, намагаючись вгамувати голод

Смерть нас знайде за місцем прописки

Я біжу від міської туги з цього капкана

Я біжу на пошуки коробухи плану

Мотор до центру за два сотиги

Плеєр на репіті крутить треки Біггі

Пролітаю повз скляні новобудови

Втрачаю час у пробках, але залишаюся спокійний

Комерси місто рвуть на частині

Сміття садять тих, хто не причетний

Мій дружище біг від життя жебраків

Підсумок — КЗ на три мічені тисячі

Нульовий баланс, витік капіталу —

Це в минулому, їду повз ігровий зал

Все стало іншим і не буде колишнім

Ніби в ручці спорожнів стрижень

Це місто тримає мене у своїх обіймах

Це місто дало життя мені і моїм братам

Я їду зі Стара-Загора вирубати короб

Короб, короб, короб, короб.

Пацани за парканом пам'ятають своє місто

Місто, місто, місто, місто...

Він ламає будь-кого, хто дає йому привід

Привід, привід, привід, привід.