вТыкал 2.0 - КАПА

Сутулится улица, рушатся надежды

Отличить шлюху по комплекту одежды.

Между них как штрих нарисовался жених

На мягких лапах и тут же оставил одних.

Из «туарега"бегал за колумбийским «снегом»

На репаных под шпеком план под веко,

В обтяг треник, на башке сраный веник,

Прикрыт степ-бэком, вот тебе модный калека.

В салоне саб пердит трэпом из свэга,

Очередной хит, в реале помоев телега.

Я из двадцатого века, и для меня это дико.

Улица не воспитала этих дебилов-амиго.

Это премьер-лига, типо у них нет изъяна,

По херу что в башке, в бубен бьёт обезьяна.

Вот такие пейзажи из окна экипажа,

Едем дальше, гаже не видел я эпатажа.

Припев:

Взрываем, лечим, курим, по району рулим,

Вот она — моя Самара.

Делать нечего в парке вечером,

Мусора, как влюблённая пара.

В воскресение суета, движение,

Времени не тратим мы даром.

И таксист везёт меня, как министра,

До дома из местного бара.

Взрываем, лечим, курим, по району рулим,

Вот она — моя Самара.

Делать нечего в парке вечером,

Мусора как влюблённая пара.

В воскресение суета, движение,

Времени не тратим мы даром.

И таксист везёт меня, как министра,

До дома из местного бара.

Не плачь, мальчик, если отловил панчей,

На микрофоне я, как кровожадный команчи.

Мы — как на ранчо стрелки в пыльном пончо.

Тот, кто выстрелит раньше, тот и прикончит.

Вот тебе new school от матёрых акул,

Караси тягались не по силам — вообще, караул.

Я их куплетом нагнул, облокотив на стул,

Отымел как хотел, как партию в пул.

Кассет копии были моим пособием,

Первые строки дёрнули, будто наркота опиум.

Это время утопий, на том этапе

В хип-хопе не было заносчивых япи.

Был дух старой школы, свои приколы,

В тачках магнитолы, кросы для баскетбола,

Пиво — не херши-кола, в «Беломоре"солома.

Отвечаю за слово, мне это всё знакомо.

Припев:

Взрываем, лечим, курим, по району рулим,

Вот она — моя Самара.

Делать нечего в парке вечером,

Мусора, как влюблённая пара.

В воскресение суета, движение,

Времени не тратим мы даром.

И таксист везёт меня, как министра,

До дома из местного бара.

Взрываем, лечим, курим, по району рулим,

Вот она — моя Самара.

Делать нечего в парке вечером,

Мусора как влюблённая пара.

В воскресение суета, движение,

Времени не тратим мы даром.

И таксист везёт меня, как министра,

До дома из местного бара.

Капа — Втыкал 2.0.

Февраль, 2016.

Сутулиться вулиця, руйнуються надії

Відрізнити повію за комплектом одягу.

Між ними як штрих намалювався наречений

На м'яких лапах і тут же залишив одних.

З «туарега» бігав за колумбійським «снігом»

На репаних під шпеком план під повіку,

В обтяг треник, на голові сраний віник,

Прикритий степ-беком, ось тобі модний каліка.

У салоні саб пердить трепом зі свега,

Черговий хіт, в реалі помиїв воза.

Я з двадцятого століття, і для мене це дико.

Вулиця не виховала цих дебілів-аміго.

Це прем'єр-ліга, нібито у них немає вади,

Похеру що в голові, бубон б'є мавпа.

Ось такі пейзажі з вікна екіпажу,

Їдемо далі, гаже не бачив я епатажу.

Приспів:

Вириваємо, лікуємо, куримо, по району керуємо,

Ось вона — моя Самара.

Робити нічого в парку ввечері,

Сміття, як закохана пара.

Воскресіння метушня, рух,

Часу не витрачаємо ми даром.

І таксист везе мене, як міністра,

До будинку з місцевого бару.

Вириваємо, лікуємо, куримо, по району керуємо,

Ось вона — моя Самара.

Робити нічого в парку ввечері,

Сміття як закохана пара.

Воскресіння метушня, рух,

Часу не витрачаємо ми даром.

І таксист везе мене, як міністра,

До будинку з місцевого бару.

Не плач, хлопче, якщо відловив панчів,

На мікрофоні я, як кровожерливий команчі.

Ми — як на ранчо стрілки в курному пончо.

Той, хто вистрілить раніше, той і прикінчить.

Ось тобі new school від материх акул,

Карасі тягалися не за силами — взагалі, караул.

Я їх куплетом нагнув, спершись на стілець,

Отимел як хотів, як партію в пул.

Касет копії були моїм посібником,

Перші рядки смикнули, як наркоту опіум.

Це час утопій, на тому етапі

У хіп-хопі не було пишноти япі.

Був дух старої школи, свої приколи,

У тачках магнітоли, кроси для баскетболу,

Пиво — не херші-кола, в «Біломорі»солома.

Відповідаю за слово, мені це все знайоме.

Приспів:

Вириваємо, лікуємо, куримо, по району керуємо,

Ось вона — моя Самара.

Робити нічого в парку ввечері,

Сміття, як закохана пара.

Воскресіння метушня, рух,

Часу не витрачаємо ми даром.

І таксист везе мене, як міністра,

До будинку з місцевого бару.

Вириваємо, лікуємо, куримо, по району керуємо,

Ось вона — моя Самара.

Робити нічого в парку ввечері,

Сміття як закохана пара.

Воскресіння метушня, рух,

Часу не витрачаємо ми даром.

І таксист везе мене, як міністра,

До будинку з місцевого бару.

Капа — Втикав 2.0.

Лютий 2016.