Silence of the Darkness - Kamelot

I don’t dare to take it slowly,

Cause time may pass me by,

Restless like a newborn morning,

I am hard to satisfy,

Will you take me away?

In the silence of the darkness,

I can’t pretend I’m wide awake,

Afraid I could go under.

In the silence of the darkness,

I scramble for the light of day,

But the journey never ends.

I can paint the world with flowers,

Like war by heaven’s gate,

Reckless like the stormy ocean,

I could cover them with hate,

But it all sounds the same.

In the silence of the darkness,

I can’t pretend I’m wide awake,

Afraid I could go under.

In the silence of the darkness,

I scramble for the light of day,

But the journey never ends.

In the silence of the darkness,

I can’t pretend I’m wide awake,

Afraid I could go under.

In the silence of the darkness,

I scramble for the light of day,

But the journey never ends.

Я не наважусь це повільно,

Бо час може пройти повз мене,

Неспокійний, як новонароджений ранок,

Мене важко задовольнити,

Ви заберете мене?

У тиші темряви,

Я не можу прикидатися, що я прокинувся,

Боюся, що можу зайти під землю.

У тиші темряви,

Я борюся за світлом дня,

Але подорож ніколи не закінчується.

Я можу намалювати світ квітами,

Як війна біля райських воріт,

Безрозсудний, як бурхливий океан,

Я міг би покрити їх ненавистю,

Але все звучить однаково.

У тиші темряви,

Я не можу прикидатися, що я прокинувся,

Боюся, що можу зайти під землю.

У тиші темряви,

Я борюся за світлом дня,

Але подорож ніколи не закінчується.

У тиші темряви,

Я не можу прикидатися, що я прокинувся,

Боюся, що можу зайти під землю.

У тиші темряви,

Я борюся за світлом дня,

Але подорож ніколи не закінчується.