Une Journée Pour Rien - Julien Clerc

On s'était levé tot — Moi je me suis assis

Tout au fond de l’auto

J’ai fait semblant de lire

Mais cette boule dans la gorge

Annoncait les sanglots

Il pleuvait sur l'été - Et a travers mes larmes

J’ai apercu danser

La route et puis les arbres

Mes pensées s’emmelaient

Dans un trajet bizarre…

Je me suis dit, je me suis dit:

Tout fout le camp

Il gele en plein juilliet — il gele dedans ma vie

Et tout fout le camp

Il gele dans la maison

Il grele sur les moissons

Il nous fallait aller

Tout au bout du pays — Descendre vers le sud

On croisait, on doublait

De longues troupes rudes

Qui glissaient sous la pluie

J’ai mis de la musique

Forte comme de la brique

On s’est fait arreter — on nous a demandé

Nos noms et nos papiers

Et puis on est reparti…

Je me suis dit, je me suis dit:

Tout fout le camp

Il gele en plein juilliet — il gele dedans ma vie

Et tout fout le camp

Il grele dans les étoiles

Il grele sur notre histoire

Et plus on avancait

Plus j’allais dans ma peine

On avalait les plaines

Les villes et les rivieres

Et le ciel nous donnait

Tout son chagrin immense

C'était un samedi — En fin d’apres-midi

On était attendu

Pas des gens nostalgiques

J’ai éteint la musique

Et je suis descendu

Tout fout le camp

Il gele en plein juilliet

Il gele dedans ma vie

Tout fout le camp

C’est une journée de plus

C’est une journée pour rien

Ми рано встали — я сів

Глибоко в машині

Я зробив вигляд, що читаю

Але цей клубок у горлі

оголосив ридання

Влітку йшов дощ - І крізь сльози мої

Я бачив танці

Дорога, а потім дерева

Мої думки заплуталися

У дивну подорож...

Я думав собі, я думав собі:

Все тікає

В середині липня мороз — мороз у моєму житті

І все губиться

В хаті морозно

Він град на жнива

Треба було йти

Шлях до кінця країни — на південь

Ми перетнулися, ми подвоїлися

Жорсткі довгі війська

Хто послизнувся під дощем

Я включив музику

Міцний, як цегла

Нас зупинили — запитали

Наші імена і наші документи

А потім ми пішли...

Я думав собі, я думав собі:

Все тікає

В середині липня мороз — мороз у моєму житті

І все губиться

Він вітає в зірках

Воно охоплює нашу історію

І чим далі ми йшли

Тим більше я йшов у своєму горі

Ми проковтнули рівнини

Міста і річки

І небо дало нам

Весь його величезний смуток

Це була субота — пізній день

Нас чекали

Не ностальгійні люди

Я вимкнув музику

І я спустився

Все тікає

Замерзає в середині липня

Воно завмирає в моєму житті

Все тікає

Це ще один день

Це день дарма