Sur la plage, une enfant - Julien Clerc

Sur la plage une enfant que sa mère amenait

Avait d’abord surpris par un joli visage

Si ingénu, si fin, probablement jamais

On avait vu si reposant, si sage

Mais il fallut bientôt se rendre à l'évidence

Une chose intriguait, sorte d’inélégance

Que cet enfant avait sans le vouloir

La tête un peu penchée sur le cou s’inclinant

La grève en un instant avait paru glacée

Et le panorama des sables enlacés

Tandis que de la mer je regardais l'âme

Tandis que de la mère je regardais la main

Que faisait elle penchée où bien la recoiffant

Cette frêle fillette peut être de dix ans

On lui mit un maillot, cela fut difficile

Chaque geste coûtait, chaque avancée fragile

Puis la mère et la fille allèrent près de l'écume

La première entendant mouiller sans trop de peine

Les pieds de la seconde un peu et une à une

Elle lui baigna les jambes

Dès que je la vis loin partie dans une vague

Debout sur le rivage, je m’armais de courage

Quel sort la frappe, quel est son nom, qu’a-t-elle?

Quel sort la frappe, quel est son nom, qu’a-t-elle?

Jusqu'à ses premiers mois me répondit la mère

De loin pareil aux autres elle était identique

Elle paraissait normale et puis soudain dit elle

Chacun s’est rendu compte qu’elle ne mangeait pas seule

Tenue, lavée monsieur, ne le voyez-vous pas?

Qu’on lui passe à son pied ce qu’elle ne pourrait pas

Une simple sandale qu’elle ne saurait lacer

Tandis qu’on lui secoue le sable qu’elle avale

Je suis rentré nerveux, inconsolé, rageur

Ne sachant le pourquoi de cette iniquité

Inquiet je l’ai guettée, cette lointaine amie

Inquiet je l’ai guettée, cette lointaine amie

Car je me sens moi même aussi vite affolé

Prêt à pleurer, perdu, aussi mal aguerri

Hanté par tant de choses peut-être similaires

Hanté par tant de choses peut-être similaires

Sur la plage une enfant que sa mère amenait

На пляжі дитину привела мама

Спочатку був здивований гарним обличчям

Такий щирий, такий чудовий, мабуть, ніколи

Ми бачили так спокійно, так мудро

Але незабаром стало зрозуміло

Інтригувала одна річ, якась неелегантність

Що ця дитина мала мимоволі

Голова трохи нахилилася на шиї схилившись

Удар миттєво здався крижаним

І панорама переплетених пісків

Поки з моря дивився на душу

Поки від матері я подивився на руку

Що вона робила, нахиляючись чи розчісуючи волосся

Цій слабкій дівчинці може бути десять років

Одягли його в купальник, було важко

Кожен жест коштував, кожен крихкий прогрес

Тоді мати з дочкою підійшли біля піни

Перше слухання вологе без особливих проблем

Ноги другої трохи і по одній

Вона купала йому ноги

Як тільки я побачив, що вона пішла хвилею

Стоячи на березі, я набрався відваги

Яке заклинання означає удар, як його називають, що воно має?

Яке заклинання означає удар, як його називають, що воно має?

До його перших місяців відповідала мені мати

Зовсім так само, як і інші, вона була ідентичною

Вона виглядала нормально, а потім раптом сказала

Усі зрозуміли, що вона їсть не одна

Проведений, вимитий пане, ви не бачите?

Передайте їй те, чого вона не змогла

Прості сандалі, які вона не може зашнурувати

Коли вони струшують пісок, вона ковтає

Прийшов додому нервовий, невтішний, злий

Не знаючи, чому це беззаконня

Стурбований, я спостерігав за нею, цією далекою подругою

Стурбований, я спостерігав за нею, цією далекою подругою

Тому що я відчуваю себе так швидко збентеженим

Готовий плакати, втрачений, такий невитриманий

Переслідує стільки, можливо, подібних речей

Переслідує стільки, можливо, подібних речей

На пляжі дитину привела мама