Sous Sa Grande Ombrelle - Julien Clerc

Elle avait de grands yeux noirs et l’air d’une poupée en cire

Des bottines en faux lézard et des saphirs

Je l’ai suivie du regard, j'étais frais comme un zéphyr

Il était presque moins le quart de l’heure du kir

Une fille de joie rentrait chez elle sans coin de ciel, dans son cœur las

Une fille de peu, sous sa grande ombrelle, la fille de joie était belle

Elle a changé de trottoir, j'étais soûl comme un navire

Et taché comme un guépard, ça va sans dire

Au cent trois, rue du Départ, obscur objet du désir

Elle a fondu dans le noir sans coup férir

Une fille de joie rentrait chez elle sans coin de ciel, dans son cœur las

Une fille de peu, sous sa grande ombrelle, la fille de joie était belle

Sous sa grande ombrelle, la fille de joie était belle

Je n’avais plus d’idées noires, j’avais les mots pour le dire

Et des choses à lui faire voir pour la faire rire

Dans ma tête un beau bazar, dans ses grands yeux, sans mentir

Il y avait des au revoir, des souvenirs

Une fille de joie rentrait chez elle sans coin de ciel, dans son cœur las

Une fille de peu, sous sa grande ombrelle, la fille de joie était belle

Sous sa grande ombrelle, la fille de joie était belle

Sous sa grande ombrelle, la fille de joie était belle.

Вона мала великі чорні очі і була схожа на воскову ляльку

Ботильйони зі штучної ящірки та сапфіри

Я дивився на неї, я був свіжий, як зефір

До киру було майже чверть

Дівчина-радість поверталася додому без частинки раю, у змученому серці

Маленька дівчинка, під своєю великою парасолькою, дівчина радості була гарна

Вона змінила тротуар, я був п'яний як корабель

І заплямований, як гепард, це само собою зрозуміло

На сто третій, вулиця дю Департ, незрозумілий об’єкт бажання

Вона зникла в темряві без бою

Дівчина-радість поверталася додому без частинки раю, у змученому серці

Маленька дівчинка, під своєю великою парасолькою, дівчина радості була гарна

Під своєю великою парасолькою красувалася донька радості

У мене більше не було темних думок, у мене були слова, щоб це сказати

І що їй показати, щоб вона розсміялася

В моїй голові красивий безлад, в її великих очах, ніякої брехні

Були прощання, спогади

Дівчина-радість поверталася додому без частинки раю, у змученому серці

Маленька дівчинка, під своєю великою парасолькою, дівчина радості була гарна

Під своєю великою парасолькою красувалася донька радості

Під своєю великою парасолькою красувалася донька радості.