Rio Negro - Julien Clerc

Sur un trottoir ensoleillé et fleuri de mégots mouillés

Leurs pas vibrants scandent l’empreinte d’une sambas sucrée de plaintes.

Et sur les façades blanchies, s'étira une mélodie que leur peau brune aurait

laissé, comme un lambeau de leur été.

Plus loin des femmes aux yeux d'ébène, pauvres et belles, se promènent,

dans les ruelles emmitouflée d’un filé de pêches salées.

Rio Négro, rio négro,

Sur la couche noire de tes os, naissent des couleurs et des odeurs violentes te douces commes des pleurs.

Rio négro, rio négro,

La coulée chaude de tes flots jaillit comme un feu qui ruissèle entre les

cuisses d’une belle… Rio Negro.

Et sur la place ensablonnée de fruits, de fleurs et de café, des vieux,

des vieilles se craquèlent au son d’un passé qui se fêle,

Tandis que, sur des bicylclettes, en amazone va Pérette,

Les filles toisent les garçons qui ne regardent que leur jupons,

Entre les pierres du plaisir qui s’entrechoquent à loisir,

Perle fragile comme un hymen (?), un soleil rouge qui dit «Amen».

Rio Négro, rio négro,

Sur la couche noire de tes os, naissent des couleurs et des odeurs violentes et douces commes des pleurs.

Rio négro, rio négro

La coulée chaude de tes flots jaillit comme un feu qui ruissèle entre les

cuisses d’une belle… Rio Negro.

На сонячному тротуарі, повному мокрих недопалків

Їх яскраві кроки позначають відбиток солодкого самби скарг.

А над побіленими фасадами тягнулася мелодія, яка мала б їх коричнева шкіра

залишили, як шматочок їхнього літа.

Далі на чорнооких жінок, бідних і красивих, ходять,

в алеях замотані в пряжу солоних персиків.

Ріо-Негро, Ріо-Негро,

На чорному шарі твоїх кісток народжуються кольори й люті запахи, солодкі, як сльози.

Ріо-ніггер, Ріо-ніггер,

Теплий потік твоїх хвиль б'є, як вогонь, що б'ється між ними

стегна прекрасного… Ріо-Негро.

А на піщаному майдані фруктів, квітів і кави старі люди,

старі тріщать під звуки тріскання минулого,

Поки на велосипедах сідло збоку їде Перетт,

Дівчата дивляться на хлопців, які дивляться лише на свої під'юбники,

Між камінням насолоди, що стикаються на дозвіллі,

Крихка перлина, як пліва (?), червоне сонечко, що каже «амінь».

Ріо-Негро, Ріо-Негро,

На чорному шарі твоїх кісток народжуються кольори й запахи, буйні й солодкі, як сльози.

Ріо-ніггер, ріо-ніггер

Теплий потік твоїх хвиль б'є, як вогонь, що б'ється між ними

стегна прекрасного… Ріо-Негро.