Les souvenirs - Julien Clerc

Les souvenirs

Sont un peu comme ces voyages

Que l’on fait seul et sans partage

Au fil des ans, au cours des âges

Les souvenirs

Qui s’expriment fort et nous hantent

Et nous poursuivent et nous tourmentent

Parlant de nos amours démentes

Les souvenirs

Qui au fond de nos pensées veillent

Et qui par moment se réveillent

Rallumant en nous des merveilles

Les souvenirs

De ce temps riche et de folies

Teinté d’humour que dans la vie

On dévoile avec nostalgie

À l'âge où l’enfance revient

À pas comptés, voûté par l'âge

À l'âge où le mot lendemain

N’a plus cette force sauvage

Qui jadis défiait le destin

À l’heure où tout chante ou déchante

Les souvenirs restent cloués

Et lorsqu’en nos coeurs ils se plantent

Plus rien ne peut les en chasser

Plus rien ne peut les en chasser

Les souvenirs

Sont ces incroyables images

Qui peu à peu ont fait naufrage

Dans les eaux troubles d’un autre âge

Les souvenirs

Ils nous font mal ou nous caressent

Ils nous obsèdent et n’ont de cesse

Que de réveiller la jeunesse

Les souvenirs

Sont les cadeaux d’une mémoire

Qui nous racontent des histoires

Faites de jours roses ou noirs

Les souvenirs

Années de risques et de déboires

Espoirs déçus ou jours de gloire

D’amours ratées ou de victoires

À l'âge où l’enfance revient

À pas comptés, voûté par l'âge

À l'âge où le mot lendemain

N’a plus cette force sauvage

Qui jadis défiait le destin

À l’heure où tout chante ou déchante

Les souvenirs restent cloués

Et lorsqu’en nos coeurs ils se plantent

Plus rien ne peut les en chasser

Plus rien ne peut les en chasser

Je veux m’asseoir devant ma porte

À regarder couler les ans

Et laisser venir en cohorte

Ces choses qui me semblaient mortes

Et qui revivent avec le temps

Спогади

Трохи схожі на ці поїздки

Що ми робимо наодинці і не ділимося

Крізь роки, крізь віки

Спогади

Які говорять голосно і переслідують нас

І переслідувати нас і мучити

Говоримо про наші божевільні кохання

Спогади

Хто в глибині наших думок стежить

І хто часом прокидається

Відновлюючи в нас чудеса

Спогади

Цього часу багаті й дурниці

З гумором лише в житті

Відкриваємо з ностальгією

У віці, коли повертається дитинство

Крок за кроком, згорблений від віку

У віці, коли слово завтра

Вже не має тієї дикої сили

Хто колись кинув виклик долі

У той час, коли все співає або розчаровується

Спогади застрягли

І коли в наших серцях вони розбиваються

Ніщо не може їх відігнати

Ніщо не може їх відігнати

Спогади

Це дивовижні картинки

Який потроху затонув

У неспокійних водах іншого віку

Спогади

Вони завдають нам болю або пестять нас

Вони одержимі нами знову і знову

Чим розбудити молодь

Спогади

Це подарунки пам'яті

Хто розповідає нам історії

Зробіть дні рожевими або чорними

Спогади

Роки ризиків і невдач

Розбиті надії чи дні слави

Про невдале кохання чи перемоги

У віці, коли повертається дитинство

Крок за кроком, згорблений від віку

У віці, коли слово завтра

Вже не має тієї дикої сили

Хто колись кинув виклик долі

У той час, коли все співає або розчаровується

Спогади застрягли

І коли в наших серцях вони розбиваються

Ніщо не може їх відігнати

Ніщо не може їх відігнати

Я хочу сидіти біля своїх дверей

Спостерігаючи за роками

І нехай прийде когортою

Ті речі, які здавалися мені мертвими

І які з часом відроджуються