Frère, Elle N'en Avait Pas - Julien Clerc

Je ne suis pas rentré, pas rentré de la nuit

Pas rentré de l’ennui, j’ai marché dans la ville

La grande brasserie où les couteaux résonnent

Qui es-tu qui me suis?

Maintenant, je frissonne

J’ai traîné dans les bars, une fille était là

Frère, elle n’en avait pas, et je me suis assis

Frère, elle n’en avait pas, et je me suis assis

Frère, elle n’en avait pas

Alcool, elle avait pris, où voudrais-tu qu’on aille dans la ville endormie?

Je ne l’ai pas touchée, simplement regardée

Tout au fond de sa chair, peut-être délacés

Nous nous sommes lavés quelque part sur les quais

Frères, nous n’en avions plus, et la voilà qui rit

Frères, nous n’en avions plus, et la voilà qui rit

Mais c’est au bas d’un mur que nous avons fini

Personne, je m’appelle, mon cœur, je l’ai laissé

Étranger, on me donne qui l’amitié ne dit

De quoi me parlait-elle?

De qui me parles-tu?

J’ai traîné dans la ville et j’ai pleuré sur elle

Et de frère moi non plus, je n’avais pas non plus

Et de frère moi non plus, je n’avais pas non plus

Et de frère moi non plus, je n’avais pas

Я не прийшов додому, не прийшов додому всю ніч

Від нудьги додому не прийшов, погуляв містом

Велика пивоварня, де лунають ножі

Хто ти, що йдеш за мною?

Тепер я тремчу

Я тусувався в барах, там була дівчина

Брате, у неї не було, а я сів

Брате, у неї не було, а я сів

Брате, у неї не було

Алкоголь, вона взяла, куди б ти хотів піти в сонному містечку?

Я її не торкався, просто дивився на неї

Глибоко в її плоті, можливо, розшнурована

Ми вимивалися десь на доках

Брати, у нас не залишилося, а ось вона сміється

Брати, у нас не залишилося, а ось вона сміється

Але на цьому ми закінчили

Ніхто, мене звати, моє серце, я залишив його

Чужий, мені дано, кому дружба не каже

Про що вона зі мною розмовляла?

про кого ти зі мною говориш?

Я зависав по місту і плакав над нею

І брата в мене теж не було

І брата в мене теж не було

І, брат, я теж не зробив