Belfast to Boston - Marc Cohn, Judy Collins

There are rifles buried in the countryside for the rising of the moon

May they lie there long forgotten till they rust away into the ground

Who will bend this ancient hatred, will the killing to an end

Who will swallow long injustice, take the devil for a country man

Who will say «this far no further, oh lord, if I die today»

Send no weapons no more money.

send no vengeance across the seas

Missing brothers, martyred fellows, silent children in the ground

Could we but hear them could they not tell us

«time to lay god’s rifle down»

Who will say this far no further, oh lord, if I die today.

У сільській місцевості закопані гвинтівки на схід місяця

Хай лежать вони там давно забуті, поки не заржавіють в землі

Хто згине цю давню ненависть, той закінчить вбивство

Хто ковтає довгу несправедливість, візьми диявола за сільського чоловіка

Хто скаже «це не далі, о Господи, якщо я помру сьогодні»

Не надсилайте зброї не більше грошей.

не посилай помсту через моря

Зниклі брати, загиблі хлопці, мовчазні діти в землі

Чи могли б ми але почути їх, чи могли б вони нам не сказати

«Час покласти рушницю Бога»

Хто скаже так не далі, о господи, якщо я помру сьогодні.