Suzanne - Judy Collins

Suzanne takes you down to her place by the river

You can hear the boats go by, you can spend the night forever

And you know that she's half crazy that's why you want to be there

And she feeds you tea and oranges that come all the way from China

And just when you want to tell her that you have no love to give her

She gets you on her wavelength and lets the river answer

That you've always been her lover

And you want to travel with her

And you want to travel blind

And you think you'll may be trust her

For she's touched your perfect body with her mind

And Jesus was a sailor when He walked upon the water

And He spent a long time watching from a lonely wooden tower

And when He knew for certain only drowning men could see Him

He said, "All men shall be sailors then until the sea shall free them"

But He Himself was broken long before the sky would open

Forsaken, almost human He sank beneath your wisdom like a stone

And you want to travel with Him

And you want to travel blind

And you think you'll maybe trust Him

For He's touched your perfect body with his mind

Suzanne takes you down to her place by the river

You can hear the boats go by you can spend the night forever

And the sun pours down like honey on our lady of the harbor

And she shows you where to look among the garbage and the flowers

There are heroes in the seaweed, there are children in the morning

They are leaning out for love and they will lean that way forever

While Suzanne holds the mirror

And you want to travel with her

And you want to travel blind

And you think maybe you trust her

For you've touched her perfect body with your mind

Сюзанна веде вас до свого місця біля річки

Чути, як ходять човни, можна вічно ночувати

І ти знаєш, що вона напівбожевільна, тому ти хочеш бути там

І вона годує вас чаєм та апельсинами, які прибувають аж із Китаю

І саме тоді, коли ти хочеш сказати їй, що не маєш любові до неї

Вона підказує вам свою довжину хвилі і дозволяє річці відповісти

Що ти завжди був її коханцем

І ти хочеш подорожувати з нею

А ти хочеш мандрувати наосліп

І ти думаєш, що можеш їй довіряти

Бо вона своїм розумом торкнулася вашого ідеального тіла

А Ісус був моряком, коли ходив по воді

І Він довго спостерігав із самотньої дерев’яної вежі

І коли Він знав напевно, Його могли бачити лише потопники

Він сказав: «Тоді всі люди будуть моряками, доки море їх не звільнить»

Але Він Сам був зламаний задовго до того, як відкрилося небо

Покинутий, майже людський, Він занурився під твою мудрість, як камінь

І ти хочеш подорожувати з Ним

А ти хочеш мандрувати наосліп

І ти думаєш, що, можливо, довіришся Йому

Бо Він доторкнувся розумом до вашого ідеального тіла

Сюзанна веде вас до свого місця біля річки

Ви чуєте, як ходять човни, можете провести ніч вічно

І сонце ллється, як мед, на нашу гавань

І вона показує, де шукати серед сміття та квітів

У водоростях є герої, вранці є діти

Вони схиляються до кохання, і вони будуть схилятися так вічно

Поки Сюзанна тримає дзеркало

І ти хочеш подорожувати з нею

А ти хочеш мандрувати наосліп

І ти думаєш, можливо, ти їй довіряєш

Бо ви доторкнулися розумом до її ідеального тіла