Dowland: From Silent Night - John Potter, Stephen Stubbs, John Surman

From silent night, true register of moanes

From saddest Soule consumde with deepest sinnes

From hart quite rent with sighes and heavie groanes

My wayling Muse her wofull worke beginnes.

And to the world brings tunes of sad despaire

Sounding nought else but sorrow, griefe and care.

Sorrow to see my sorrowes cause augmented

And yet lesse sorrowfull were my sorrowes more

Griefe that my griefe with griefe is not prevented

For griefe it is must east my grieved sore.

Thus griefe and sorrow cares but how to grieve

For griefe and sorrow must my cares relieve.

If any eye therefore can spare a teare

To fill the well-spring that must wet my cheekes

O let that eye to this sad feast draw neere

Refuse me not my humble soule beseekes

For all the teares mine eyes have ever wept

Were now too little had they all beene kept.

З тихої ночі, справжній реєстр стогонів

Від найсумнішої Душі споживай найглибші гріхи

Від Харта цілком знялися зітханнями й тяжкими стогонами

Моя вільна Муза, її wofull work beginnes.

І в світ несе мелодії сумного відчаю

Звучить нічого, крім смутку, горя та турботи.

Смуток бачити, що мої печалі викликають доповнені

І все-таки мої печалі були менш сумними

Шкода, що моєму горю з горем не попереджено

Для скорботи це мусить схід моєї скореної болі.

Тож горе й смуток хвилює, а як сумувати

Для горя й смутку мої турботи повинні позбавити.

Якщо будь-яке око може сльозити

Щоб наповнити джерело, яке мусить змочити мої щоки

О нехай це око на це сумне свято притягнеться далі

Відмовтеся від мене не благає моя скромна душа

Попри всі сльози, які плакали мої очі

Тепер їх було надто мало, якби їх усіх утримували.