Unquiet Thoughts - Grace Davidson, David Miller, Джон Доуленд

Unquiet thoughts, your civil slaughter stint,

And wrap your wrongs within a pensive heart:

And you: my tongue that makes my mouth a mint,

And stamps my thoughts to coin them words by art,

Be still: for if you ever do the like

I’ll cut the string that makes the hammer strike.

But what can stay my thoughts they may not start,

Or put my tongue in durance for to die?

When as these eyes, the keys of mouth and heart,

Open the lock where all my love doth lie;

I’ll seal them up within their lids for ever:

So thought’s, and words, and looks shall die together.

How shall I gaze on my mistress' eyes?

My thoughts must have some vent: else heart will break.

My tongue would rust as in my mouth it lies,

If eyes and thoughts were free, and that not speak.

Неспокійні думки, ваша громадянська бійня,

І загорніть свої кривди в задумливе серце:

А ти: мій язик, що робить мій уст м’ятним,

І штампує мої думки, щоб карбувати їх словами мистецтвом,

Будьте тихі: якщо ви коли-небудь зробите подібне

Я переріжу струну, яка змушує молот бити.

Але що може залишитися моїми думками, вони можуть не початися,

Або вкласти мій язик в витривалість, щоб померти?

Коли як ці очі, ключі вуст і серця,

Відчини замок, де лежить вся моя любов;

Я запечатаю їх у їхніх кришках назавжди:

Тож і думки, і слова, і погляди помруть разом.

Як я буду дивитися в очі своєї господині?

Мої думки повинні мати вихід: інакше серце розірветься.

Мій язик заржавів би, як у моїм роті лежать,

Якби очі й думки були вільні, а про те й не говорили.