Ilta saapuikin niin äkkiä - Johanna Kurkela

Ilta saapuikin niin äkkiä

Kirkkaana aamu nyt jo hämärää

Niin jäikin päivän matka lyheksi

Mä olen tässä, otathan mut syliisi

Kun varjo musta kaiken yli käy

Ei valon pilkahdusta missään näy

Mä käden laitan käteen ystävien

Kuuletko kun hiljaisuus tekee sen

On meitä täällä heikkoa niin monta

Surun alla aivan voimatonta

Sanat haihkuivat vain toivo jäljellä

Pidät huolta minustakin pienestä

Ei pelkoa oo rakkaudessa

Mä tahdon kiinni siihen tarrata

Voin nukahtaa ja luottaa rauhaisasti

Aamuun asti pidät huolta minusta

On meitä täällä heikkoa niin monta

Surun alla aivan voimatonta

Sanat haihtuivat vain toivo jäljellä

Pidät huolta minustakin pienestä

On meitä täällä heikkoa niin monta

Surun alla aivan voimatonta

Sanat haihtuivat vain toivo jäljellä

Pidät huolta minustakin pienestä

Pidät huolta minustakin pienestä

Вечір настав так раптово

Ясний ранок тепер темний

Тож день подорожі був коротким

Я тут, візьми його на руки

Коли темна тінь над усім проходить

Ніде немає проблиску світла

Я поклав руку в руки друзів

Ти чуєш, коли це робить тиша

Тут дуже багато нас слабких

Зовсім безсилий у горі

Слова зникли, залишилася лише надія

Ти також мало дбаєш про мене

Без страху оо в коханні

Я хочу дотримуватися цього

Я можу заснути і спокійно вірити

Ти будеш піклуватися про мене до ранку

Тут дуже багато нас слабких

Зовсім безсилий у горі

Слова згасли, залишилася надія

Ти також мало дбаєш про мене

Тут дуже багато нас слабких

Зовсім безсилий у горі

Слова згасли, залишилася надія

Ти також мало дбаєш про мене

Ти також мало дбаєш про мене