Colleen - Joanna Newsom

I tell it as I best know how

And that’s the way it was told to me: I

Must have once been a thief or a whore

Then surely was thrown overboard

Where, they say

I came their way from the deep blue sea

It picked me up and tossed me round

I lost my shoes and tore my gown

I forgot my name

And drowned

Then woke up with the surf a-pounding;

It seemed I had been run aground

Well they took me in and shod my feet

And taught me prayers for chastity

And said my name would be Colleen, and

I was blessed among all women

To have forgotten everything

And as the weeks and months ensued

I tried to make myself of use

I tilled and planted, but could not produce--

Not root, nor leaf, nor flower, nor bean;

Lord!

It seemed I overwatered everything

And I hate the sight of that empty air

Like stepping for a missing stair

And falling forth forever blindly:

Cannot grab hold of anything!

No

Not I, most blessed among Colleens

I dream some nights of a funny sea

As soft as a newly born baby

It cries for me so pitifully!

And I dive for my child with a wildness in me

And am so sweetly there received

But last night came a different dream:

A gray and sloping-shouldered thing

Said «What's cinched 'round your waist, Colleen?

Is that my very own baleen?

No!

Have you forgotten everything?»

This morning, 'round the cape at dawn

Some travellers sailed into town

With scraps for sale and the saddest songs

And a book of pictures, leather-bound, that

Showed a whale with a tusk a metre long

I asked the man who showed it me

«What is the name of that strange beast?»

He said its name translated roughly to

He-Who-Easily-Can-Curve-Himself-Against-The-Sky

And I am without words

He said «My lady looks perturbed

(the light is in your eyes, Colleen).»

I said, «Whatever can you mean?»

He leaned in and said

«You ain’t forgotten everything.»

«You dare to speak a lady’s name?»

He said, «My lady is mistaken

I would not speak your name in this place;

For if I were to try then the wind--I swear--

Would rise, to tear you clean from me without a trace.»

«Have you come, then, to rescue me?»

He laughed and said, «From what, 'colleen'?

You dried and dressed most willingly

You corseted, and caught the dread disease

By which one comes to know such peace.»

Well, it’s true that I came to know such things as

The laws that govern property

And the herbs to feed the babes that wean

The welting weight for every season;

But still

I don’t know any goddamned «Colleen»

Then dive down there with the lights to lead

That seem to shine from everything--

Down to the bottom of the deep blue sea;

Down where your heart beats so slow

And you never in your life have felt so free

Will you come down there with me?

Down where our bodies start to seem like

Artifacts of some strange dream

Which afterwards you can’t decipher

And so, soon, have forgotten

Everything

Я розповідаю так, як я найкраще вмію

І так мені сказали: я

Мабуть, колись був злодієм чи повією

Потім напевно був викинутий за борт

Де, кажуть

Я прийшов до них із глибокого синього моря

Це підхопило  мене і підкинуло навколо

Я загубив взуття та порвав халат

Я забув моє ім’я

І втопився

Потім прокинувся від стукання прибою;

Здавалося, я сів на мілину

Ну, вони взяли мене і взули мені ноги

І навчив мене молитви про цнотливість

І сказав, що мене зватиме Колін, і

Я був благословенний серед усіх жінок

Забути все

І як настали тижні й місяці

Я намагався використатись

Я обробив і посадив, але не міг виробляти...

Не корінь, ні лист, ні квітка, ні боб;

Господи!

Здавалося, я все перелила

І я ненавиджу вид це порожнього повітря

Як ступати на зниклі сходи

І випадаючи назавжди сліпо:

Ні за що не можна вхопитися!

Ні

Не я, найблаженніший серед Коллінів

Кілька ночей я мрію про смішне море

М’яка, як новонароджена дитина

Воно плаче за мною так жалібно!

І я пірнаю заради своєї дитини з дикістю в мною

І я так солодко там прийнятий

Але минулої ночі приснився інший сон:

Сіра річ із похилими плечами

Сказав: «Що у тебе на талії, Коллін?

Це мій власний вусатий?

Ні!

Ти все забув?»

Сьогодні вранці 'навкруг мису на світанку

Деякі мандрівники припливли до міста

З уривками на продаж і найсумнішими піснями

І книга картин, у шкіряній палітурці

Показав кита з бивнем довжиною в метр

Я запитав чоловіка, який показав мені

«Як звати того дивного звіра?»

Він сказав, що його назва приблизно перекладається як

Він-Хто-Легко-Може-Вигнути-Саме-Проти-Неба

І я без слів

Він сказав: «Моя леді виглядає стурбованою

(світло в твоїх очах, Коллін)»

Я сказав: «Що ти можеш мати на увазі?»

Він нахилився і сказав

«Ти не все забув».

«Ви смієте вимовити ім’я жінки?»

Він сказав: «Моя леді помиляється

Я не називав би твоє ім’я в цьому місці;

Бо якби я спробував, то вітер, клянусь,

Піднявся б, щоб відірвати вас від мене без сліду».

«Так ви прийшли врятувати мене?»

Він розсміявся і сказав: «З чого, «Колін»?

Ви сушили й одягали найохоче

Ти в корсеті і підхопив страшну хворобу

За яким пізнаєш такий спокій».

Що ж, це правда, що я дізнався про такі речі, як

Закони, які регулюють власність

І трави, щоб нагодувати немовлят, які відлучаються від грудей

Зварювальний вага для кожного сезону;

Але все ж

Я не знаю жодної проклятої «Колін»

Потім зануртеся туди з вогнями, щоб вести

Це, здається, виходить із усього...

До дна глибокого синього моря;

Там, де твоє серце б’ється так повільно

І ніколи в житті ти не відчував себе таким вільним

Ти підеш туди зі мною?

Там, де наші тіла починають здаватись

Артефакти дивного сну

Що потім ви не можете розшифрувати

І так, незабаром, забули

Все