Only Skin - Joanna Newsom

And there was a booming above you

That night black airplanes flew over the sea

And they were lowing and shifting like

Beached whales

Shelled snails

As you strained and you squinted to see

The retreat of their hairless and blind cavalry

You froze in your sand shoal

Prayed for your poor soul;

Sky was a bread roll, soaking in a milk-bowl

And when the bread broke —

Fell in bricks of wet smoke —

My sleeping heart woke, and my waking heart spoke

Then there was a silence you took to mean something:

Mean, Run, sing

For alive you will evermore be

And the plague of the greasy black engines a-skulking

Has gone east

While you’re left to explain them to me —

Released

From their hairless and blind cavalry

With your hands in your pockets

Stubbily running

To where I’m unfresh

Undressed and yawning —

Well, what is this craziness?

This crazy talking?

You caught some small death

When you were sleepwalking

It was a dark dream, darlin;

It’s over

The firebreather is beneath the clover

Beneath his breathing there is cold clay, forever:

A toothless hound-dog choking on a feather

But I took my fishing pole (fearing your fever)

Down to the swimming hole, where there grows a bitter herb

That blooms but one day a year, by the riverside —

I’d bring it here:

Apply it gently

To the love you’ve lent me

While the river was twisting and braiding, the bait bobbed

And the string sobbed

As it cut through the hustling breeze

And I watched how the water was kneading so neatly

Gone treacly

Nearly slowed to a stop in this heat;

In a frenzy coiling flush along the muscles beneath

Press on me

We are restless things

Webs of seaweed are swaddling

You call upon the dusk of the

Musk of a squid:

Shot full of ink, until you sink into your crib

Rowing along, among the reeds, among the rushes

I heard your song, before my heart had time to hush it!

Smell of a stonefruit being cut and being opened

Smell of a low and of a lazy cinder smoking

And when the fire moves away

Fire moves away, son

Why would you say

I was the last one?

Scrape your knee: it is only skin

Makes the sound of violins

When I cut your hair, and leave the birds all the trimmings

I am the happiest woman among all women

And the shallow water stretches as far as I can see

Knee deep, trudging along —

The seagull weeps ‘so long' —

I’m humming a threshing song —

Until the night is over, hold on

Hold on;

Hold your horses back from the fickle dawn

I have got some business out at the edge of town

Candy weighing both of my pockets down

Till I can hardly stay afloat, from the weight of them

(and knowing how the commonfolk condemn

What it is I do, to you, to keep you warm:

Being a woman.

Being a woman.)

But always up the mountainside you’re clambering

Groping blindly, hungry for anything;

Picking through your pocket linings —

Well, what is this?

Scrap of sassafras, eh Sisyphus?

I see the blossoms broke and wet after the rain

Little sister, he will be back again

I have washed a thousand spiders down the drain

Spiders' ghosts hang, soaked and dangling

Silently from all the blooming cherry trees

In tiny nooses, safe from everyone —

Nothing but a nuisance;

gone now, dead and done —

Be a woman.

Be a woman

Though we felt the spray of the waves

We decided to stay, 'till the tide rose too far

We weren’t afraid, cause we know what you are;

And you know that we know what you are

Awful atoll —

O, incalculable indiscreetness and sorrow!

Bawl bellow:

Sibyl sea-cow, all done up in a bow

Toddle and roll;

Teethe an impalpable bit of leather

While yarrow, heather and hollyhock

Awkwardly molt along the shore

Are you mine?

My heart?

Mine anymore?

Stay with me for awhile

That’s an awfully real gun

And though life will lay you down

As the lightning has lately done

Failing this, failing this

Follow me, my sweetest friend

To see what you anointed

In pointing your gun there

Lay it down!

Nice and slow!

There is nowhere to go

Save up;

Up where the light, undiluted, is

Weaving, in a drunk dream

At the sight of my baby, out back:

Back on the patio

Watching the bats bring night in

— while, elsewhere

Estuaries of wax-white

Wend, endlessly, towards seashores unmapped

Last week, our picture window

Produced a half-word

Heavy and hollow

Hit by a brown bird

We stood and watched her gape like a rattlesnake

And pant and labor over every intake

I said a sort of prayer for some rare grace

Then thought I ought to take her to a higher place

Said, «dog nor vulture nor cat shall toy with you

And though you die, bird, you will have a fine view.»

Then in my hot hand, she slumped her sick weight

We tramped through the poison oak, heartbroke and inchoate

The dogs were snapping, so you cuffed their collars

While I climbed the tree-house.

Then how I hollered!

Cause she’d lain, as still as a stone, in my palm, for a lifetime or two;

Then saw the treetops, cocked her head, and up and flew

(While back in the world that moves, often, according to

The hoarding of these clues)

Dogs still run roughly around

Little tufts of finch-down

And the cities we passed were a flickering wasteland,

But his hand, in my hand, made them hale and harmless

While down in the lowlands, the crops are all coming;

We have everything

Life is thundering blissful towards death

In a stampede

Of his fumbling green gentleness

You stopped by;

I was all alive

In my doorway, we shucked and jived

And when you wept, I was gone;

See, I got gone when I got wise

But I can’t with certainty say we survived

Then down and down

And down and down

And down and deeper

Stoke, without sound

The blameless flames

You endless sleeper

Through fire below

And fire above

And fire within

Sleep through the things that couldn’t have been

If you hadn’t have been

And when the fire moves away

Fire moves away, son

Why would you say

I was the last one?

All my bones, they are gone, gone, gone

Take my bones, I don’t need none

Cold, cold cupboard, lord, nothing to chew on!

Suck all day on a cherry stone

Dig a little hole not three inches round —

Spit your pit in a hole in the ground

Weep upon the spot for the starving of me!

Till up grows a fine young cherry tree

When the bough breaks, what’ll you make for me?

A little willow cabin to rest on your knee

What’ll I do with a trinket such as this?

Think of your woman, who’s gone to the west

But I’m starving and freezing in my measly old bed!

Then I’ll crawl across the salt flats, to stroke your sweet head

Come across the desert with no shoes on!

I love you truly

Or I love no-one

Fire moves away.

Fire moves away, son

Why would you say that I was the last one, last one?

Clear the room!

There’s a fire, a fire, a fire

Get going

And I’m going to be right behind you

And if the love of a woman or two, dear

Could move you to such heights

Then all I can do

Is do, my darling, right by you

І над тобою було гуркіт

Тієї ночі над морем літали чорні літаки

А вони мучали й пересувалися

Викинуті на берег кити

Равлики без панцира

Коли ви напружилися й примружилися, щоб побачити

Відступ їхньої безволосої та сліпої кавалерії

Ти замерз у піщаній мілині

Молилася за твою бідну душу;

Небо було булкою, розмоченою в молочниці

А коли хліб зламався —

Впав цеглинами мокрого диму —

Моє спляче серце прокинулося, а моє наяву серце заговорило

Потім настала тиша, яку ви сприйняли як щось означати:

Значить, біжи, співай

Бо ти будеш жити завжди

І чума жирних чорних двигунів ховається

Пішов на схід

Поки вам залишається пояснити їх мені —

Звільнений

Від їхньої безволосої і сліпої кінноти

З руками в кишенях

Непосильний біг

Туди, де я несвіжий

Роздягнена і позіхає —

Ну що це за божевілля?

Ця божевільна розмова?

Ви спіймали маленьку смерть

Коли ти ходив уві сні

Це був темний сон, кохана;

Це кінець

Вогнедихальний апарат під конюшиною

Під його диханням є холодна глина, назавжди:

Беззуба гонча собака душиться пером

Але я взяв свою вудку (побоюючись твоєї лихоманки)

Вниз до ополонки, де росте гірка трава

Що цвіте лише один день на рік, на березі річки —

Я б приніс це сюди:

Нанесіть його обережно

Любові, яку ти мені позичив

Поки річка крутила та плела, наживка хлюпала

І струна заридала

Коли він розрізав метушливий вітерець

І я подивився, як вода так гарно замішується

Пішов treacly

Майже сповільнився до зупинки в цю спеку;

У шаленому згортанні м’язів внизу

Тисніть на мене

Ми неспокійні речі

Павутиння морських водоростей сповиваються

Ви закликаєте сутінки 

Мускус кальмара:

Постріл, повний чорнила, доки ви не потонете в своєму ліжечку

Веслувати вздовж, серед очерету, серед очерету

Я почув твою пісню, перш ніж моє серце встигло змовкнути!

Запах кісточкового плоду, який розрізають і відкривають

Запах низького та лінивого куріння недогарки

А коли вогонь віддаляється

Вогонь віддаляється, сину

Чому б ви сказали

Я був останнім?

Подряпи коліно: це тільки шкіра

Видає звук скрипки

Коли я підстрижу твоє волосся та залишу птахам усе обрізання

Я найщасливіша жінка серед усіх жінок

І мілководдя простягається настільки далеко, наскільки я бачу

Коліна глибоко, тягнучись -

Чайка так довго плаче —

Я наспівую пісню про молотарку —

Поки ніч не закінчиться, тримайтеся

Зачекай;

Стримай своїх коней від мінливого світанку

У мене є бізнес на краю міста

Цукерки обтяжують обидві мої кишені

Поки я ледь можу триматися на воді від їхньої ваги

(і знаючи, як простий народ засуджує

Що я роблю для вас, щоб зігріти вас:

Бути жінкою.

Бути жінкою.)

Але ви завжди піднімаєтеся на схил гори

Наосліп навпомацки, жага чого-небудь;

Перебирати підкладку кишень —

Ну що це таке?

Шматок сасафрасу, а Сізіф?

Я бачу квіти зламані й мокрі після дощу

Маленька сестричка, він повернеться знову

Я змив тисячу павуків у каналізацію

Привиди павуків висять, мокрі та бовтаються

Тихо з усіх квітучих черешень

У крихітних петлях, у безпеці від усіх —

Нічого, крім незручності;

пішов, мертвий і покінчено —

Будь жінкою.

Будь жінкою

Хоча ми відчули бризки хвиль

Ми вирішили залишитися, поки приплив не піднявся надто далеко

Ми не боялися, тому що ми знаємо, хто ти;

І ви знаєте, що ми знаємо, хто ви

Жахливий атол —

О, незліченна нерозсудливість і горе!

Крик:

Морська корова Сибілла, вся в банті

Toddle and roll;

Прорізати невідчутний шматок шкіри

Тоді як деревій, верес і мальва

Вздовж берега незграбно линяють

Ти мій?

Моє серце?

Мій більше?

Залишся зі мною на деякий час

Це дуже справжня рушниця

І хоч життя покладе

Як нещодавно це зробила блискавка

Невдача цього, невдача цього

Йди за мною, мій найсолодший друже

Щоб побачити, що ти намазав

Направляючи туди рушницю

Поклади це!

Гарно і повільно!

Нема куди йти

Копити;

Вгору, де є нерозбавлене світло

Плетіння, у п’яному сні

Побачивши мою дитину позаду:

Назад на патіо

Спостерігати, як кажани приносять ніч

— поки в іншому місці

Лимани восково-білі

Нескінченно прямуйте до морських берегів, незнайомих на карті

Минулого тижня наше фотовікно

Створив півслова

Важкий і порожнистий

Влучив коричневий птах

Ми стояли і дивилися, як вона роззявлася, як гримуча змія

І важко дихати над кожним прийомом

Я промовив своєрід молитви про якусь рідкісну благодать

Потім подумав, що я повинен відвести її на вище місце

Сказав: «Собака, ані гриф, ані кіт гратимуться з тобою

І хоч ти помреш, пташко, матимеш гарний вид».

Тоді в моїй гарячій руці вона схудла

Ми протоптали крізь отруйний дуб, розбиті серцем і незавершені

Собаки клацали, тож ви одягнули їм нашийники

Поки я лазив на будиночок на дереві.

Тоді як я кричав!

Тому що вона лежала б нерухомо, як камінь, у моїй долоні ціле чи два життя;

Потім побачила верхівки дерев, підвела голову, піднялася і полетіла

(Повертаючись у світ, який часто рухається відповідно до

Накопичення цих підказок)

Собаки все ще бігають навколо

Маленькі пучки пуху зяблика

І міста, повз які ми минули, були мерехтливою пусткою,

Але його рука в моїй руці зробила їх здоровими та нешкідливими

А внизу, у низинній місцевості, збираються врожаї;

У нас є все

Життя гримить блаженством назустріч смерті

У тисняві

Його невибагливої ​​зеленої ніжності

Ви зупинилися;

Я був весь живий

У моїх дверях ми захитались і тріпалися

І коли ти плакав, мене зникло;

Бачите, я пішов, коли став розумним

Але я не можу з упевненістю сказати, що ми вижили

Потім вниз і вниз

І вниз, і вниз

І вниз, і глибше

Сток, без звуку

Бездоганне полум'я

Ти нескінченний сон

Крізь вогонь внизу

А зверху вогонь

І вогонь всередині

Проспіть те, чого не могло бути

Якби ви не були

А коли вогонь віддаляється

Вогонь віддаляється, сину

Чому б ви сказали

Я був останнім?

Усі мої кістки зникли, зникли, зникли

Візьміть мої кістки, мені вони не потрібні

Холодна, холодна шафа, Господи, нічого жувати!

Цілий день смоктати вишневу кісточку

Викопайте невелику яму не більше трьох дюймів —

Плюнь свою яму в ямку в землі

Плачте на місці, бо я голодую!

Догори росте гарне молоде вишневе дерево

Коли гілка зламається, що ти мені зробиш?

Маленька вербова кабінка для відпочинку на колінах

Що я буду робити з такою дрібничкою?

Подумайте про свою жінку, яка поїхала на захід

Але я голодую і мерзну в своєму жалюгідному старому ліжку!

Тоді я повзу через солончаки, щоб погладити твою милу голівку

Пройдіть через пустелю без взуття!

Я кохаю тебе щиро

Або я нікого не люблю

Вогонь віддаляється.

Вогонь віддаляється, сину

Чому ви сказали, що я був останнім, останнім?

Очистіть кімнату!

Є пожежа, пожежа, пожежа

Рухатися

І я буду прямо за тобою

І якщо кохання жінки або двох, дорогий

Міг підняти вас на такі висоти

Тоді все, що я можу зробити

Це робити, мій любий, прямо біля вас