Denn ich bin so einsam - Joachim Witt

Ich grab' meinen Kopf in die Erde ein

Und laß meinen Geist in den Sternen sein

Ich heb' mein Gesicht aus dem Mutterdreck

Und blas mit dem Wind meinen Körper weg

Und ich fühl' mich so

Wie ein Mops im Böhmerwald

Wie ein Floß im Wasserfall

Wie ein Zwerg im Niemandsland

Denn ich bin so einsam

Es treibt mich durch eine Felsenschlucht

Vorbei an manch einer Förstergruft

Die Gedanken sind schwarz wie die Rabennacht

Manchmal denk' ich dabei an die Hochzeitsnacht

Und ich fühl' mich so

Wie ein Mops im Böhmerwald

Wie ein Floß im Wasserfall

Wie ein Zwerg im Niemandsland

Denn ich bin so einsam

Wer schaufelt die Erde mit Asche zu

Wer nimmt mir am Tag meine letzte Ruh'

Wer drück jeden Mist in die Hirne rein

Wer muß über alle König sein

Wer stapelt den Dreck im Hinterhof

Wer sagt über alle, ja, die sind doof

Wer kocht sehr addrett einen herben Brei

Wer hat überall seine Sklaven dabei?

Я зариваю голову в землю

І нехай мій дух буде в зірках

Піднімаю обличчя від материнського бруду

І здути моє тіло вітром

І я відчуваю себе так

Як мопс у Богемському лісі

Як пліт у водоспаді

Як ліліпут на нічійній землі

Тому що я такий самотній

Він веде мене через скелясту ущелину

Повз багатьох лісничих склепів

Думки чорні, як воронова ніч

Іноді я думаю про шлюбну ніч

І я відчуваю себе так

Як мопс у Богемському лісі

Як пліт у водоспаді

Як ліліпут на нічійній землі

Тому що я такий самотній

Хто землю попелом лопатою

Хто відпочиває в останній день

Хто всяке лайно в мізки штовхає

Хто має бути королем над усім

Хто складає бруд на подвір’ї

Хто каже про всіх, так, вони дурні

Хто дуже акуратно варить терпку кашу

У кого скрізь при собі раби?