Scowling Crackhead Ian - Jeffrey Lewis

Scowling crackhead Ian

I can’t forget your face

You were a foul human being

way back on saint marks place

A white thug when we were both pour

A life struggling for one quarter more

In sixth grade that’s what you’d mug me for

A switch blade pressed up to my jugular

So I feard for my next

Save streats were few

My nerves grew recked near the second avenue

I soon learned how to steer clear of a crook or a crew

And know I’m still here

And look so are you

Forever you’ve been crackhead Ian

It was your kid nickname if we spoke it

You were an insane human being

Whether you ever did or didn’t really smoke it

I’d know that tall thin brand overstroll

All sun burned and grimm since ten or twelve years old

I guess yesterday is gone

Faces still intend our souls

An I guess both our mom’s places’re still on rent controll

I was that wick, small, sad, sag, punier guy

You was as big, tall and bad back in junior high

No sight of someone’s face has ever been scarrier

You’d come chase me from street fighter one or space harrier

Hello again, crackhead Ian

I still can’t forget your foul face

My fellow human being

I know we’re both still planted on saint-marks place

We’ve lived our pour lifes in close parallel

Within this four or five blocks we both know so well

You must have grew up near the former theater or old groce hotel

I’m sure you’re aware of me here

But oh I can’t tell

It seems you never outgrew your little greedy enrage

I still see you look so mean though now we are middle-aged

I was used dropping last year at you loughing to tell

About bashing some dude with a chair till he fell

I slipped fast by you talking fear in our eyes would touch

Drifting past by new mornings that it all changed so much

I’ve never known your live story sure it’s rotten and though

But hoe long before these roles for us have gotten old enough

You must’ve had it so rough kid

Well I wonder

Forged by a tiny portion of love or fortune

Goes lightning or goes thunder

You’re a bad one crackhead Ian

A sad son and sun burned big

But of all the best kids seen downtown in our pre-team

It’s just you and me left I think

How long till you notice

How long untill you shake my hand

How long untill we’re old man-neighbours

Last tribe’s man of the vanished plant

We never even did exchange names

You were an evil kid from the 80's

When we played these arcade games

That made life grate in the 80's

Me and Ian

Me and Ian

Ryding into the night of an east-village dream with these games in the street

and the head and…

Нахмурий тріскучий Ян

Я не можу забути твоє обличчя

Ви були негідною людиною

шлях назад на Saint Marks place

Білий бандит, коли нас обох заливали

Життя, яке бореться ще на чверть

У шостому класі це те, за що ти мене грабуєш

Лезо перемикача притиснуто до мого яремного відділу

Тому я боюся за свого наступного

Збережень було небагато

Мої нерви тріскалися біля другого проспекту

Я невдовзі навчився уникати шахрая чи екіпажу

І знай, що я все ще тут

І ти так виглядаєш

Назавжди ти був дурдом Ієном

Це був псевдонім вашої дитини, якщо ми промовили його

Ви були божевільною людиною

Незалежно від того, курили ви коли-небудь чи не курили

Я знаю, що високий тонкий бренд overstroll

З десяти-дванадцяти років усе вигоріло й похмуре

Здається, вчорашній день минулий

Обличчя все ще мають на меті наші душі

Я припускаю, що обидва місця нашої мами все ще контролюються орендою

Я був тим гнітом, маленьким, сумним, обвислим, м’яким хлопцем

Ти був таким же великим, високим і поганим ще в старших класах

Жодне чиєсь обличчя ніколи не було таким рубцем

Ви б погналися за мною з вуличного бойовика один чи космічного луні

Знову привіт, дурень Яне

Я досі не можу забути твоє погане обличчя

Мій побратим

Я знаю, що ми обоє все ще засаджені на місце святих

Ми прожили своє життя паралельно

У межах цих чотирьох або п’яти блоків ми обидва так добре знаємо

Ви, мабуть, виросли біля колишнього театру чи старого продуктового готелю

Я впевнений, що ви знаєте про мене тут

Але я не можу сказати

Здається, ви ніколи не переросли свою маленьку жадібну лють

Я досі бачу, що ти виглядаєш таким злим, хоча зараз ми середніх років

Ми звикли кидати в минулому року, що ви сміялися розповідати

Про те, як бити якогось чувака стільцем, поки він не впав

Я швидко проскочив, коли ти говориш, що страх у наших очах торкнеться

Пролітаючи повз нових ранків, усе так змінилося

Я ніколи не знав вашої живої історії, впевненої, що вона гнила

Але задовго до того, як ці ролі для нас стали достатньо дорослими

У вас, мабуть, було так грубий дитина

Ну мені цікаво

Викована крихітною часткою любові чи стаття

Виходить блискавка чи грім

Ти поганий, дурень Ієне

Сумний син і сонце палало

Але з всіх найкращих дітей, яких бачили в центрі нашої попередньої команди

Я думаю, що ми з вами залишилися

Скільки часу, поки помітиш

Скільки часу, поки ти не потиснеш мені руку

Скільки часу, поки ми не станемо старими-сусідами

Останній чоловік із зниклої рослини

Ми навіть ніколи не обмінювалися іменами

Ви були злим хлопцем із 80-х

Коли ми грали в ці аркадні ігри

У 80-х роках життя було гірким

Я і Ян

Я і Ян

Їдьте в ніч мрію східного села з цими вуличними іграми

і голова і...