How Can It Be - Jeffrey Lewis

How?

How can it be?

How can it be you still love him and not me?

Does it really add up mathematically?

How?

How can it be?

Because I’m thinking of how I made you laugh

And I’m thinking of the love that we have

And I’m saying it’s a matter of time

How long till you remember you’re mine

It don’t make it true just cause it’s where you’ve been sided

It don’t make it true just cause it’s what you’ve decided

Oh it’s the logic that’s wrong

Why are you there for so long?

I just can’t see nothing else

Except for you and myself

So, how?

How can it be?

How can it be you still love him and not me?

Does it really make sense logically?

And does it really make you happy to see?

That now I’m with someone beautiful and cool

And she seems to think the world of me too

And her laughing as we stroll up the street

Until I take her to that joint where I eat

But why are you here now in my restaurant?

And you’re with the only one that you want

So I won’t be eating here or anywhere else I fear

And the girl that’s on my arm is gonna have to see tears

More tears

Because I see her face and it’s still my own

How can I ever think of something that’s gone?

It’s just the fact that we’re a match that makes sense

I’ll go insane if you still claim we’ll be friends

And I know you think I’m crazy

And the world thinks it too

But I’m not crazy it’s just dumb to be alive without you

I know you love his looks

You love his love

You love his family

But is that really any reason to love him instead of me?

I can’t see

Oh How can it be?

And does it really add up mathematically?

Or should I say it more emphatically?

Consistently or sporadically?

Oh is this really just the way it’ll be?

Як?

Як це може бути?

Як може бути, що ти все ще любиш його, а не мене?

Чи це справді складається математично?

Як?

Як це може бути?

Тому що я думаю про те, як я вас розсмішила

І я думаю про любов, яку ми маємо

І я кажу, що це справа часу

Скільки часу ти не згадаєш, що ти мій

Це не робить це правдою, просто тому, що це те, де ви були на боці

Це не робить це правдою, тому що це те, що ви вирішили

О, це неправильна логіка

Чому ви там так довго?

Я не бачу нічого іншого

Крім вас і мене

Так як?

Як це може бути?

Як може бути, що ти все ще любиш його, а не мене?

Чи це дійсно логічно?

І чи справді вам це приємно бачити?

Що тепер я з кимось красивим і крутим

І, здається, вона теж думає про мене

І вона сміється, коли ми прогулюємося вуличкою

Поки я не відведу її до того закладу, де я їм

Але чому ви зараз тут, у моєму ресторані?

І ти з єдиним, кого хочеш

Тому я не їстиму тут чи в іншому місці, чого боюся

І дівчині, яка на моїй руці, доведеться побачити сльози

Більше сліз

Тому що я бачу її обличчя, і воно все ще моє

Як я можу думати про те, чого вже немає?

Це лише той факт, що ми матч, який має сенс

Я збожеволію, якщо ти все одно стверджуєш, що ми будемо друзями

І я знаю, що ви думаєте, що я божевільний

І світ так думає

Але я не божевільний, це просто безглуздо жити без тебе

Я знаю, що вам подобається його зовнішність

Ти любиш його любов

Ти любиш його сім'ю

Але чи це справді причина любити його замість мене?

Я не бачу

О, як це може бути?

І чи справді це складається математично?

Або мені сказати це більш рішуче?

Постійно чи спорадично?

О, це дійсно так?