La vie est longue - Jean-Pierre Ferland

La vie est longue

Mais pas plus que l'éternité

On pleure mais on ne veut pas crever

Avant son ombre

Quand je mourrai comme j’aurai rien

Sans rancune et sans chagrin

Comme j’aurai pas de testament

Prenez soin de mon habit blanc

Faites-le porter par Monsieur Becsec

Le jour de mes obsèques

Mais enterrez moi pas avec

La vie est longue

Mais personne n’a envie de mourir

Une chance sur deux de pas revenir

Faut qu’on y pense

Quand je mourai comme par hasard

Enterrez moi pas loin d’un bar

Tout près de la femme de ma vie

Pas loin d’une guitare aussi

Que je joue avant de partir pour toujours

Une chanson d’amour

Mais enterrez moi pas avec

La vie est longue

Mais y a personne qui veut partir

On gueule mais on veut pas mourir

Comme ca tout seul

Quand je mourrai comme la plupart

Pas de saxophone pas de fanfare

Pas de messe, pas de pleurs, pas d’obsèque

Prenez soin de ma flute à bec

Faites la jouer par l’archange Gabriel

Quand je monterai au ciel

Mais enterrez moi pas avec

La vie est longue

Mais personne n’a envie de crever

On pleure mais on veut pas tilter avant son heure

Quand je mourai comme de raison

Pas de tambour, pas de basson

Une petite ligne de mandoline

Et un filet d’accordéon

Celui qui vient si proche de m’avoir

Quand la mort est faible

Mais enterrez moi pas avec

La vie est longue

Mais tout le monde veut en avoir deux

On braille mais on est malheureux

Quand on se taille

Quand je mourai s’il fait soleil

Ouvrez vos belles grandes oreilles

Dites à mon ami ti-Gus

Qu’il gratte mon Stradivarius

Mais surtout pas de musique grégorienne

Ca, ca me ferai bien de la peine

De partir quand tout le monde s’endort

La vie est longue mais personne veut la raccourcir

On crie mais on mourait pas

Pour tout l’or du monde

Lors de mon dernier soupir

Si elle veut me faire plaisir

J’aimerai que les femmes de ma vie

Viennent jouer sur le pied de mon lit

Qu’elle joue sur mon beau cors francais

Les airs qu’on aimaient

Mais enterrez moi pas avec

La vie est longue

Mais pas plus que l'éternité

On pleure mais on veut pas quitter

Avant son heure

Lors de mon dernier soupir

Si tout le monde vient

Comme je viens de le dire

Oubliez ce que je viens d'écrire

J’aurai plus envie de mourir

Surtout si tout l’orchestre symphonique

En tuyau de castor

Viennent jouer le jour de ma mort

Життя довге

Але не більше, ніж вічність

Ми плачемо, але не хочемо помирати

перед своєю тінню

Коли я помру, ніби нічого не матиму

Без образи і без смутку

Ніби в мене не буде волі

Бережи моє біле пальто

Нехай його віднесе месьє Бесек

День мого похорону

Але не ховай мене цим

Життя довге

Але ніхто не хоче помирати

Один із двох шансів не повернутися

Ми повинні подумати про це

Коли я помер ніби випадково

Поховайте мене недалеко від бару

Дуже близько до жінки мого життя

До гітари теж недалеко

Що я граю перед тим, як піти назавжди

Пісня про кохання

Але не ховай мене цим

Життя довге

Але немає нікого, хто хоче піти

Ми кричимо, але не хочемо вмирати

Ось так самотньо

Коли я помру, як більшість

Ні саксофону, ні оркестру

Ні меси, ні плачу, ні похорону

Бережіть мій диктофон

Нехай її зіграє Архангел Гавриїл

Коли я вознесусь на небо

Але не ховай мене цим

Життя довге

Але ніхто не хоче помирати

Ми плачемо, але не хочемо нахилятися раніше часу

Коли я помру від розуму

Ні барабана, ні фагота

Маленька лінія мандоліни

І філе гармошки

Той, хто так близько до мене

Коли смерть слабка

Але не ховай мене цим

Життя довге

Але кожен хоче мати двох

Ми кричимо, але ми нещасливі

Коли обрізаємо

Коли я помру, якщо буде сонячно

Відкрийте свої красиві великі вушка

Скажи моєму другу Ті-Гасу

Що він дряпає мій Страдіварі

Але перш за все ніякої григоріанської музики

Це, це було б мені дуже боляче

Піти, коли всі сплять

Життя довге, але ніхто не хоче його вкорочувати

Ми кричимо, але не вмираємо

За все золото світу

На останньому подиху

Якщо вона хоче догодити мені

Бажаю жінкам у своєму житті

Ходи пограйся на ногах мого ліжка

Нехай вона заграє на моїй прекрасній валторні

Мелодії, які ми любили

Але не ховай мене цим

Життя довге

Але не більше, ніж вічність

Ми плачемо, але не хочемо йти

раніше свого часу

На останньому подиху

Якщо всі прийдуть

Як я щойно сказав

Забудьте, що я щойно написав

Я більше не хочу помирати

Особливо, якщо весь симфонічний оркестр

У бобрової труби

Приходь грати в день, коли я помру