Je le sais - Jean-Pierre Ferland

Pas besoin de me faire la leçon

Pas besoin de me faire la morale

De me dire qu’en règle générale

On ne fait plus ce genre de chanson

Je le sais

Et qu’au niveau des sentiments

Je suis arriéré de vingt ans

Que l’amour c’est plus ce que c'était

Qu’on ferme sa gueule et qu’on le fait

Je le sais

Pas besoin que vous me racontiez

Que le romantisme est périmé

Que moins il y a de sentimentalité

Le plus il y a de foin dans son grenier

Je le sais

Mais moi, j’aime encore ma femme

C’est fou, je sais

Des fois, je m’mets à rougir rien que d’y penser

C’est fou ce qu’on se sent démodé

Quand on aime depuis longtemps la même femme

Pas besoin de me dire qu’aujourd’hui

Le cri du cœur ça ne s'écrit plus

Qu’il vaut mieux chialer sur la vie

Que de la porter jusqu’aux nues

Je le sais

Que le bonheur ne touche personne

Et qu’il faut des calamités

Pour que ma concierge frissonne

Ou pour que vous vous émouviez

Je le sais

Et qu’il faut prendre le mors aux dents

Mettre le feu aux sentiments

Et quand on est à court d’idées

Sucer un bonbon d' L.S.D

Je le sais

Mais moi, je trouve la vie jolie

C’est fou, je sais

Des fois, je m’mets à rougir rien que d’y penser

C’est fou ce qu’on se sent démodé

Quand on vit calmement sa vie sans mélodrame

Pas besoin de vous égosiller

De me chanter sur les huit octaves

Que je risque de passer pour un cave

Avec ces anciennes idées

Je le sais

Qu’aujourd’hui on ne s’attendrit plus

Ça fait cul-cul, ça fait fleur bleue

Et qu’il ne faut pas oublier non plus

Que ça fait des rides autour des yeux

Je le sais

Qu’il faut être un peu moins sincère

Les temps ont tellement changé

Qu’on ne peut même plus parler de sa mère

Sans passer pour un pédé

Je le sais

Mais moi, j’aime encore ma mère

C’est fou, je sais

Des fois, je m’mets à rougir rien que d’y penser

C’est fou ce qu’on se sent démodé

Quand on a envie d’embrasser ces vieilles dames

Pas besoin de me faire la leçon

Pas besoin de me faire la morale

De me dire qu’en règle générale

On n'écrit plus de cette façon

Je le sais

Не потрібно читати мені лекції

Не потрібно читати мені лекції

Щоб сказати мені це як загальне правило

Ми більше не створюємо таких пісень

я це знаю

І то на рівні почуттів

Я на двадцять років назад

Це кохання вже не те, що було раніше

Замовкни і зроби це

я це знаю

Не треба мені розповідати

Той роман застарів

Щоб менше сентиментальності

Тим більше сіна у нього на горищі

я це знаю

Але я все одно люблю свою дружину

Це божевілля, я знаю

Іноді я червонію, просто думаючи про це

Це божевілля, наскільки це старомодно

Коли довго любиш одну і ту ж жінку

Не потрібно говорити мені про це сьогодні

Крик серця вже не пишеться

Про життя краще плакати

Чим носити його до небес

я це знаю

Нехай щастя нікого не торкається

І це вимагає лиха

Щоб мій доглядач тремтів

Або щоб вас збудити

я це знаю

І треба взяти укус між зубами

Підпалити почуття

І коли у нас закінчуються ідеї

Смокче L.S.D цукерку

я це знаю

Але я вважаю життя красивим

Це божевілля, я знаю

Іноді я червонію, просто думаючи про це

Це божевілля, наскільки це старомодно

Коли ти спокійно проживаєш своє життя без мелодрам

Не треба кричати

Щоб співав мені на вісім октав

Що ризикую пройти за льох

З цими старими ідеями

я це знаю

Що сьогодні ми більше не тендер

Це дупа-дупа, це синя квітка

І не забувайте також

Що робить зморшки навколо очей

я це знаю

Що ти маєш бути трохи менш щирим

Часи так сильно змінилися

Що ми навіть не можемо більше говорити про його матір

Не виглядаючи як педик

я це знаю

Але я все одно люблю свою маму

Це божевілля, я знаю

Іноді я червонію, просто думаючи про це

Це божевілля, наскільки це старомодно

Коли тобі хочеться поцілувати цих стареньких

Не потрібно читати мені лекції

Не потрібно читати мені лекції

Щоб сказати мені це як загальне правило

Ми більше так не пишемо

я це знаю