Do Dne A Do Roka - Jaromír Nohavica

Byla hluboká noc,

venku cizí pes vyl

a já u okna stál a pil.

Zřel jsem jen jeho stín,

měl rozplizlý tvar

a vypadal jak Lomikar.

Do dne a do roka

za zvuků baroka

se rodí rokoko,

do nocí hledíme

a vlastně nevíme,

zda je to opravdu a nebo jenom tak na oko.

Do dne a do roka

za zvuků rokoka

se rodí secese,

do nocí hledíme,

všichni tam musíme,

ale nechce se.

Chtěl jsem okřiknout jej,

myslím psa v oné tmě,

ale neměl jsem slov, jimiž to lze.

Vzal jsem do ruky kolt,

jenž v mé komodě byl

a na černý stín jsem namířil.

Do dne a do roka

za zvuků baroka

se rodí rokoko,

do nocí hledíme

a vlastně nevíme,

zda je to opravdu a nebo jenom tak na oko.

Do dne a do roka

za zvuků rokoka

se rodí secese,

do nocí hledíme,

všichni tam musíme,

ale nechce se.

Ruka chvěla se mi,

neboť z krbu šel mráz,

pak se na vteřinu zastavil čas.

Tmě se zježila srst,

já ucítil strach,

kdo má na spoušti prst je vrah.

Do dne a do roka

za zvuků baroka

se rodí rokoko,

do nocí hledíme

a vlastně nevíme,

zda je to opravdu a nebo jenom tak na oko.

Do dne a do roka

za zvuků rokoka

se rodí secese,

do nocí hledíme,

všichni tam musíme,

ale nechce se.

Výstřel protrhl tmu,

jako rybářům síť,

jako sudičce řeč a niť.

Té noci špatně jsem spal

v záři voskových svic,

ráno tam, co byl plot, nebylo nic.

Do dne a do roka

za zvuků baroka

se rodí rokoko,

do nocí hledíme

a vlastně nevíme,

zda je to opravdu a nebo jenom tak na oko.

Do dne a do roka

za zvuků rokoka

se rodí secese,

do nocí hledíme,

všichni tam musíme,

ale nechce se.

Була глибока ніч,

за межами чужорідного собачого виття

а я стояв біля вікна і пив.

Я бачив тільки його тінь,

він мав слизьку форму

і був схожий на Ломікара.

По днях і по роках

під звуки бароко

народжується рококо

дивимося в ніч

і ми насправді не знаємо

чи це дійсно так, чи тільки для ока.

По днях і по роках

під звуки рококо

Народжується модерн,

дивимося в ніч

ми всі повинні туди піти

але він не хоче.

Я хотів кричати на нього,

Я маю на увазі собаку в темряві,

але в мене не було слів, якими це можливо.

Я взяв Кольт,

який був у мене в комоді

і я націлився на чорну тінь.

По днях і по роках

під звуки бароко

народжується рококо

дивимося в ніч

і ми насправді не знаємо

чи це дійсно так, чи тільки для ока.

По днях і по роках

під звуки рококо

Народжується модерн,

дивимося в ніч

ми всі повинні туди піти

але він не хоче.

Моя рука тремтіла

бо мороз вийшов із вогнища,

потім час зупинився на секунду.

Потемніло хутро,

Я відчув страх

хто має палець на спусковому гачку - вбивця.

По днях і по роках

під звуки бароко

народжується рококо

дивимося в ніч

і ми насправді не знаємо

чи це дійсно так, чи тільки для ока.

По днях і по роках

під звуки рококо

Народжується модерн,

дивимося в ніч

ми всі повинні туди піти

але він не хоче.

Крізь темряву прорвався постріл,

як рибальська сітка,

як суддівська мова і нитка.

Тієї ночі я погано спав

в сяйві воскових свічок,

вранці там нічого не було, що був паркан.

По днях і по роках

під звуки бароко

народжується рококо

дивимося в ніч

і ми насправді не знаємо

чи це дійсно так, чи тільки для ока.

По днях і по роках

під звуки рококо

Народжується модерн,

дивимося в ніч

ми всі повинні туди піти

але він не хоче.