Pesten - Iskald

På sorgsvarte enger vi stod der å sørget

For heder og ære de hadde forlatt

Svette og tårer de fant ikke frem

For sorgen hersket i gudenes hjem

Blandt guder vi sloss, på enden vi kjempet

Men nå er vi slitne og likene lempet

Alle vi savner de ligger her døde

Stridsmenn og barn gjør elvene røde

En krans i blandt engler vi la på en grav

Som stod der å brant i et tårefylt hav

En ny verden skulle atter ta over

Med nye guder og nye lover

Med svartsvidde hjerter vi står klar til strid

Hvitekrist’s kirker skal vi brenne med flid

Med Odin og Tor vi hadde vår fest

Men mørket kom med kristi' pest

På sannheten de vendte, vridde og vrei

Og sa de fulgte guds hellige vei

Men til krigen de så sannelig går

Og krigen skal de sannelig få

Med velsignelse og benådning de kom med fryd

Men hva hjelper det når de ikke hadde spyd

Av hvem skal de lære, av hvem skal de se

Når de skjønner at det ikke nytter å be

Sorte er husene med hvitkledde kjoler

Som styrer åndsvake og skitne hjerter

Fra tårn som strekker motmånens garm

Hører vi pestens hellige larm

Snart trodde folk på alt det de sa

Gikk til sine herrer og gjorde som de ba

De satte bort øksa og klipte sitt hår

Men regel’n er den at man høster slik man sår

Stålet det glinser i skinnet fra månen

Klare vi sto i vrede av hånen

Vi lette, vi brant, vi drepte til vi fant de

In nomine patris, et filii, et spiritus sancti

Dagenes ende har skjønt kommet klar

Vi kjemper mot pesten, deres eneste far

Med skipet som kom, begynte vår fest

Nå er det tid for å utrydde en pest

На тужливих чорних лугах ми стояли в жалобі

За честь і славу, яку вони залишили

Поту і сліз вони не знайшли

Бо в домі богів панував смуток

Серед богів ми воювали, зрештою ми билися

Але зараз ми втомилися, а тіла розслаблені

Усі ми сумуємо за ними, які лежать тут мертвими

Бійці та діти червоніють ріки

Вінок серед ангелів ми поклали на гробницю

Який стояв там, горить у плаксивому морі

Знову мав заволодіти новий світ

З новими богами і новими законами

З чорними серцями ми готові до бою

Білі Христові церкви будемо спалювати старанно

З Одіном і Тором ми влаштували нашу вечірку

Але темрява прийшла з пошестю Христа

По правді крутилися, крутилися і крутилися

А потім пішли святою дорогою Божою

Але на війну вони неодмінно йдуть

І вони неодмінно отримають війну

З благословенням і прощенням прийшли з радістю

Але яка користь, якщо в них немає списів

Від кого вони навчаться, від кого вони побачать

Коли розуміють, що молитися марно

Чорні будинки з білими сукнями

Який керує бездумними і брудними серцями

Від веж, що тягнуться прилавком місяця

Чи чуємо ми святий шум чуми

Незабаром люди повірили всьому, що говорили

Пішли до своїх господарів і зробили, як вони просили

Вони відкинули сокиру і підстригли волосся

Але правило – те, що посієш, пожнеш

Сталь вона виблискує в шкірі місяця

Ясно, що ми стояли в гніві на насмішку

Ми шукали, ми палили, ми вбивали, поки не знайшли

In nomine patris, et filii, et spiritus sancti

Проте настав кінець днів

Ми боремося з чумою, їхнім єдиним батьком

З кораблем, який прибув, наша вечірка почалася

Зараз настав час викорінити чуму