Lui - Isabelle Boulay

C’est par une journée grise

Dans la route de l'église

Que remontent en moi

Les images de mon passé

Dans ce petit cimetière

Quelque part près de la mer à Gaspé

Je suis là toute seule et fière

Sur la tombe de mon père

Et les souvenirs

Abondent dans mes pensées

Dans ce tout petit village

Construit au bord du rivage

Dans ce beau coin de pays où je suis née

Avec mon père et ma mère

Moi, ma sœur et puis mon frère

Jadis, tous ensemble

Comme on était heureux

Dans cette petite chaumière

Bâtie des mains de mon père valeureux

Par les dures soirées d’hiver

Les plus jeunes assis parterre

Écoutaient ses histoires et contes de fées

Dans le vent et la froidure

Sous nos chaudes couvertures

On n’demandait pas mieux que de l'écouter

Au fond de moi quand j’y pense

Ces moments de mon enfance

Sont scellés à tout jamais dans mes pensées

Quand j’ai besoin de courage

Il m’arrive de retourner m’y abreuver

C’est quelque chose d’immense

Ce sentiment d’appartenance

Que je sens vibrer au plus profond de moi

Même après sa longue absence

Je sens toujours sa présence auprès de moi

Il a mis dans mes bagages

De sa force, de son courage

Dieu sait combien, j’en ai besoin aujourd’hui

Où que je sois dans le monde

Chaque minute, chaque seconde

À tous les instants, je pense encore à lui

C’est quelque chose d’immense

Ce sentiment d’appartenance

Que je sens vibrer au plus profond de moi

Même après sa longue absence

Je sens toujours sa présence auprès de moi

Même après sa longue absence

Je sens toujours sa présence auprès de moi

Сьогодні сірий день

По дорозі до церкви

Що відбувається всередині мене

Картинки з мого минулого

На цьому маленькому кладовищі

Десь біля моря в Гаспе

Я тут один і гордий

На могилі мого батька

І спогади

У моїх думках багато

У цьому маленькому селі

Побудований на краю берега

У цьому прекрасному куточку країни, де я народився

З татом і мамою

Я, моя сестра, а потім мій брат

Раніше всі разом

як ми були щасливі

У цьому маленькому котеджі

Побудований руками мого хороброго батька

Крізь суворі зимові вечори

Наймолодший сидить на підлозі

Слухав його оповідання та казки

На вітрі й холоді

Під нашими теплими ковдрами

Ми не просили кращого, ніж послухати

Глибоко всередині мене, коли я думаю про це

Ті моменти мого дитинства

Назавжди запечатані в моїх думках

Коли мені потрібна сміливість

Іноді я повертаюся туди випити

Це щось величезне

Це відчуття приналежності

Що я відчуваю, що вібрує глибоко всередині мене

Навіть після його тривалої відсутності

Я завжди відчуваю його присутність біля себе

Він поклав у мій багаж

Про його силу, про його мужність

Бог знає, скільки мені сьогодні потрібно

Де б я не був у світі

Кожну хвилину, кожну секунду

Кожну мить я все ще думаю про нього

Це щось величезне

Це відчуття приналежності

Що я відчуваю, що вібрує глибоко всередині мене

Навіть після його тривалої відсутності

Я завжди відчуваю його присутність біля себе

Навіть після його тривалої відсутності

Я завжди відчуваю його присутність біля себе