Стоп-игра - Интонация

Ну вот и всё, стоп-игра!

Нам взрослыми стать пора,

Хотя мы так любим ломать себе судьбы

Типичные люди с тобой мы оба.

Всё, стоп-игра, теперь это навсегда,

Хотя мы так любим ломать себе судьбы

В итоге что будет, нам неизвестно.

Ну вот и всё, стоп-игра!

Нам взрослыми стать пора,

Хотя мы так любим ломать себе судьбы

Типичные люди с тобой мы оба.

Всё, стоп-игра, теперь это навсегда,

Хотя мы так любим ломать себе судьбы

В итоге что будет, нам неизвестно.

Наш мир — как океан, а где-то рыбаки,

Я — кит и не один таких, как мы не счесть на дне в тени.

Жизнь даже там, где нет света,

Видим то, что на поверхности планеты,

А то, что спрятано внутри тебя, в недрах души — ростки тепла.

Будут плыть корабли, плавя лёд.

Прячемся от суеты, строим свой плот,

Поднимаемся на высоту, время проверяет нас пройдёт ли этот путь.

На двоих — одно солнце,

На двоих — одно сердце,

Бьются-льются с неба капли талого снега продолжением нас.

Ну вот и всё, стоп-игра!

Нам взрослыми стать пора,

Хотя мы так любим ломать себе судьбы

Типичные люди с тобой мы оба.

Всё, стоп-игра, теперь это навсегда,

Хотя мы так любим ломать себе судьбы

В итоге что будет, нам неизвестно.

Ну вот и всё, стоп-игра!

Нам взрослыми стать пора,

Хотя мы так любим ломать себе судьбы

Типичные люди с тобой мы оба.

Всё, стоп-игра, теперь это навсегда,

Хотя мы так любим ломать себе судьбы

В итоге что будет, нам неизвестно.

Ну ось і все, стоп-гра!

Нам дорослими стати час,

Хоча ми так любимо ламати собі долі

Типові люди з тобою ми обоє.

Все, стоп-гра, тепер це назавжди,

Хоча ми так любимо ламати собі долі

У результаті, що буде, нам невідомо.

Ну ось і все, стоп-гра!

Нам дорослими стати час,

Хоча ми так любимо ламати собі долі

Типові люди з тобою ми обоє.

Все, стоп-гра, тепер це назавжди,

Хоча ми так любимо ламати собі долі

У результаті, що буде, нам невідомо.

Наш світ — як океан, а десь рибалки,

Я – кит і не один таких, як ми не порахувати на дні в тіні.

Життя навіть там, де немає світла,

Бачимо те, що на поверхні планети,

А те, що заховано всередині тебе, у надрах душі — паростки тепла.

Плитимуть кораблі, плавлячи лід.

Ховаємося від суєти, будуємо свій плот,

Піднімаємось на висоту, час перевіряє нас чи пройде цей шлях.

На двох — одне сонце,

На двох – одне серце,

Б'ються з неба краплі талого снігу продовженням нас.

Ну ось і все, стоп-гра!

Нам дорослими стати час,

Хоча ми так любимо ламати собі долі

Типові люди з тобою ми обоє.

Все, стоп-гра, тепер це назавжди,

Хоча ми так любимо ламати собі долі

У результаті, що буде, нам невідомо.

Ну ось і все, стоп-гра!

Нам дорослими стати час,

Хоча ми так любимо ламати собі долі

Типові люди з тобою ми обоє.

Все, стоп-гра, тепер це назавжди,

Хоча ми так любимо ламати собі долі

У результаті, що буде, нам невідомо.