#ЗасыпайЗима - Интонация, Элвин Грей

В памяти воспоминания не унять.

Мысли онемели, им не закричать.

Грубыми руками нежно обнимай, зима;

Снежные наряды кружевные снимай с себя.

Скорей согрей меня этим холодом вьюг,

Они намного теплее того, что было тут.

Глупо, я признаю.

Опять выбрал не ту,

Но я так рад буду с тобой встретить весну.

Засыпай... Проснёшься, а там уже май —

И я подарю тебе рай на Земле, я подарю его тебе.

Засыпай... Проснёшься, а там уже май.

И я подарю тебе рай на Земле, я подарю его тебе.

Засыпай...

Засыпай...

Под покровом ночи звезды молоком.

Твой творожный почерк за моим окном.

На стекле узорами читаю письмо твоё.

Прикоснусь ладонями, и вот — уже нет его.

Запомнит сердца стук, этот радостный миг,

Когда увидел я твой лучезарный лик.

Пойми, я не грущу, просто ищу ответ.

Пью чёрный чай и смотрю, как падает снег.

Засыпай... Проснёшься, а там уже май —

И я подарю тебе рай на Земле, я подарю его тебе.

Засыпай... Проснёшься, а там уже май.

И я подарю тебе рай на Земле, я подарю его тебе.

Говорят недаром, «Не горит уже».

Добрый Айболит не поможет душе.

То ли опоздали мы, то ли фальстарт... Жажда любви или азарт?

Говорят недаром, «Не горит уже».

Добрый Айболит не поможет душе.

То ли опоздали мы, то ли фальстарт... Жажда любви или азарт?

Засыпай... Проснёшься, а там уже май —

И я подарю тебе рай на Земле, я подарю его тебе.

Засыпай... Проснёшься, а там уже май.

И я подарю тебе рай на Земле, я подарю его тебе.

Засыпай...

Засыпай...

У пам'яті спогади не вгамувати.

Думки заніміли, їм не закричати.

Грубими руками ніжно обіймай, зима;

Снігові вбрання мереживні знімай із себе.

Швидше зігрій мене цим холодом завірюха,

Вони набагато тепліші за те, що було тут.

Безглуздо, я визнаю.

Знову вибрав не ту,

Але я так радий з тобою зустріти весну.

Засинай... Прокинешся, а там уже травень -

І я подарую тобі рай на землі, я подарую його тобі.

Засинай... Прокинешся, а там уже травень.

І я подарую тобі рай на землі, я подарую його тобі.

Засинай...

Засинай...

Під покровом ночі зірки молоком.

Твій сирний почерк за моїм вікном.

На склі візерунками читаю твій лист.

Доторкнуся долонями, і ось уже немає його.

Запам'ятає серця стукіт, ця радісна мить,

Коли побачив я твій променистий образ.

Зрозумій, я не сумую, просто шукаю відповіді.

П'ю чорний чай і дивлюся, як сніг падає.

Засинай... Прокинешся, а там уже травень -

І я подарую тобі рай на землі, я подарую його тобі.

Засинай... Прокинешся, а там уже травень.

І я подарую тобі рай на землі, я подарую його тобі.

Говорять недарма, «Не горить уже».

Добрий Айболіт не допоможе душі.

Чи спізнилися ми, чи фальстарт... Жага кохання чи азарт?

Говорять недарма, «Не горить уже».

Добрий Айболіт не допоможе душі.

Чи спізнилися ми, чи фальстарт... Жага кохання чи азарт?

Засинай... Прокинешся, а там уже травень -

І я подарую тобі рай на землі, я подарую його тобі.

Засинай... Прокинешся, а там уже травень.

І я подарую тобі рай на землі, я подарую його тобі.

Засинай...

Засинай...