Нижче наведено текст пісні Меланхолия , виконавця - Artik & Asti, Интонация з перекладом
Оригінальний текст із перекладом
Artik & Asti, Интонация
Меланхолия.
Меланхолия.
Меланхолия выпала на мою долю,
И я за баррикадой из кучи одеял.
Скучный make up свой прочь от зеркал
Спрятал на глубине снов.
Да, там аквамарин.
Сотни тысяч слов поздно, что говорить.
Дожить до завтра.
Да так, чтоб встать вдруг -
Не знать назад путь, что вспоминать тут.
Я верю наступит рассвет, теплом озарив мой очаг.
И всё улыбнется в ответ нежным лучам мечты.
Встречая явь — прощай постель.
Кандалы давай, довольно.
Цитадель снов надоела мне давно, и
Пора прозреть уже!
Лежать, сидеть — душно;
Бежать, лететь лучше, слушай — душе так нужно.
В окна наголо нагло загорать
Заставят мой дом перестать скучать.
И я не поспешу мешать, как раз напротив.
Встречай зарево сам.
Будильник.
Game Over!
Новый день вырвет меня из плена пыли.
Вскоре, я верю, смогу расправить крылья.
Высоко парить Фениксом не устану.
Не за горами рассвет, я знаю.
Меланхолия выпала на мою долю,
И я за баррикадой из кучи одеял.
Скучный make up свой прочь от зеркал
Спрятал на глубине снов.
Да, там аквамарин.
Сотни тысяч слов поздно, что говорить.
Дожить до завтра.
Да так, чтоб встать вдруг -
Не знать назад путь, что вспоминать тут.
Нашу комнату заполнят солнца лучи.
Что-то менять нам — одна из тысячи причин.
Опять молчим, один, но мое время
Нас не догонит, мы все быстрее от него бежим.
Меня наполнит новый день, выход разумный -
Тот остров внутри меня с берегом лазурным.
Печаль в сердце не оставит свою печать.
Знаешь, ведь жизнь проходит именно сейчас.
Меланхолия выпала на мою долю,
И я за баррикадой из кучи одеял.
Скучный make up свой прочь от зеркал
Спрятал на глубине снов.
Да, там аквамарин.
Сотни тысяч слов поздно, что говорить.
Дожить до завтра.
Да так, чтоб встать вдруг -
Не знать назад путь, что вспоминать тут.
Меланхолія.
Меланхолія.
Меланхолія випала на мою долю,
И я за баррикадой из кучи одеял.
Скучный make up свой прочь от зеркала
Спрятал на глибине снов.
Так, там аквамарин.
Сотни тысяч слов поздно, что говорить.
Дожить до завтра.
Да так, чтоб встать вдруг -
Не знаю назад шлях, що вспоминати тут.
Я верю наступить рассвет, теплом озарив мій очаг.
И все улыбнется в ответ нежным лучам мечты.
Встречая явь — прощай постель.
Кандали давай, досить.
Цитадель снов надоела мені давно, и
Пора прозреть уже!
Лежать, сидеть — душно;
Бежать, лететь лучше, слушай — душе так нужно.
В вікна наголо нагло загорать
Заставят мій дім перестать скучать.
И я не поспешу мешать, как раз напротив.
Встречай зарево сам.
Будильник.
Гра завершена!
Новий день вирвет мене з плена пилу.
Вскоре, я верю, смогу расправить крылья.
Високо парить Фениксом не устану.
Не за горами рассвет, я знаю.
Меланхолія випала на мою долю,
И я за баррикадой из кучи одеял.
Скучный make up свой прочь от зеркала
Спрятал на глибине снов.
Так, там аквамарин.
Сотни тысяч слов поздно, что говорить.
Дожить до завтра.
Да так, чтоб встать вдруг -
Не знаю назад шлях, що вспоминати тут.
Нашу кімнату заполнят солнца лучи.
Що-то змінити нам — одна з тисячі причин.
Опять молчим, один, но мое время
Нас не догонить, ми все швидше від нього бежим.
Меня наполнить новий день, вихід розумний -
Тот острів всередині мене з берегом лазурним.
Печаль в сердце не оставит свою печать.
Знаєш, адже життя проходить саме зараз.
Меланхолія випала на мою долю,
И я за баррикадой из кучи одеял.
Скучный make up свой прочь от зеркала
Спрятал на глибине снов.
Так, там аквамарин.
Сотни тысяч слов поздно, что говорить.
Дожить до завтра.
Да так, чтоб встать вдруг -
Не знаю назад шлях, що вспоминати тут.
Пісень різними мовами
Якісні переклади всіма мовами
Знаходьте потрібні тексти за секунди