Allegory - In The Nursery

Ah, my beloved, fill the Cup that clears

Today of past regrets and future Fears-

Tomorrow?

— Why, Tomorrow I may be Myself with Yesterday’s Seven Thousand Years.

Lo!

some we loved, the loveliest and best

That Time and Fate of all their Vintage prest,

Have drunk their Cup a Round or two before,

And one by one crept silently to Rest.

And we, that now make merry in the Room

They left, and Summer dresses in new Bloom,

Ourselves must we beneath the Couch of Earth

Descend, ourselves to make a Couch-for whom?

Ah.make the most of what we yet may spend,

Before we too into the dust descend;

Dust into Dust, and under Dust, to lie,

Sans Wine, sans Song, sans Singer, and-sans End!

Ah, fill the Cup:-what boots it to repeat

How Time is slipping underneath our Feet:

Unborn Tomorrow, and dead Yesterday

Why fret about them if Today be sweet!

Wilderness

Paradise

Ах, мій коханий, наповни чашу, що очищає

Сьогодні про минулі жалю та майбутні страхи-

Завтра?

— Завтра я можу бути самим із вчорашніми семи тисячами років.

Ло!

деякі ми любили, наймиліші й найкращі

Той час і доля всієї їхньої старовинної давнини,

Випили їхню чашку за раунд чи два раніше,

І один за одним безшумно підкрадався до Відпочинку.

А ми, що зараз веселимось у Комнаті

Вони пішли, і літні сукні в новому Bloom,

Самі ми повинні бути під диваном Землі

Сходимо, самі зробимо диван-для кого?

Використовуйте те, що ми ще можемо витратити,

Перш ніж ми також спустимося в пил;

Прах у порох, а під порох – брехати,

Без вина, без пісні, без співака і без кінця!

Ах, наповніть чашу: що завантажує, щоб повторити

Як час ковзає під нашими ногами:

Завтра ненароджені, а вчора мертві

Навіщо турбуватися про них, якщо Сьогодні буде солодким!

Безлюдність

рай