Die Winterreise: Im Dorfe - Schönberg Ensemble, Reinbert de Leeuw, Франц Шуберт

Es bellen die Hunde, es rasseln die Ketten;

Es schlafen die Menschen in ihren Betten

Träumen sich manches, was sie nicht haben

Tun sich im Guten und Argen erlaben;

Und morgen früh ist alles zerflossen

Je nun, sie haben ihr Teil genossen

Und hoffen, was sie noch übrig ließen

Doch wieder zu finden auf ihren Kissen

Bellt mich nur fort, ihr wachen Hunde

Laßt mich nicht ruh’n in der Schlummerstunde!

Ich bin zu Ende mit allen Träumen

Was will ich unter den Schläfern säumen?

Собаки гавкають, ланцюги гримлять;

Люди сплять у своїх ліжках

Вони мріють про те, чого у них немає

Віддаватися хорошому і поганому;

А вранці все пропало

Так, вони отримали задоволення від своєї частки

І сподіватися, що вони залишили

Але їх знову знайти на подушках

Гавкайте мене, ви, запеклі собаки

Не дай мені спокою в годину сну!

Я покінчив з усіма мріями

Що я хочу підшити під шпали?