К лучшему - Илья Орлов

К ЛУЧШЕМУ

Спины домов, улицы, лица,

Город гудит.

Брызнет стеклом

Сердце моё, серая птица

Рвёт провода задевая крылом.

Чьи-то слова, взгляды, улыбки,

Смятый конверт, скомканный чай

Невский проспект, девочка, скрипка,

Холод метро и бездомной собаки печаль.

Вслух засмеятся вслед собственных мыслей

В последний вагон зайти

Что-то придумав, поверить

Всё это к лучшему, странные люди

Читают стихи в пути

Пряча за спинами надписи, двери

Поздний звонок, долгое эхо

Матерный тон пьяных гудков

Голос хрипит станет помехой

Сердце проткнёт тонким лезвием слов

Топит весну выцветший воздух

Старых квартир, клеток домов

Не уходи, снова так просто

Выдохни то, к чему каждый из нас не готов.

Вслух засмеятся вслед собственных мыслей

В последний вагон зайти

Что-то придумав, поверить

Всё это к лучшему, странные люди

Читают стихи в пути

Пряча за спинами надписи, двери

НА КРАЩЕ

Спини будинків, вулиці, особи,

Місто гуде.

Бризне склом

Серце моє, сірий птах

Рве дроти зачіпаючи крилом.

Чиїсь слова, погляди, посмішки,

Зім'ятий конверт, зім'ятий чай

Невський проспект, дівчинка, скрипка,

Холод метро і бездомного собаки смуток.

Вголос засміяться за власними думками

В останній вагон зайти

Щось придумавши, повірити

Все це на краще, дивні люди

Читають вірші в шляху

Ховаючи за спинами написи, двері

Пізній дзвінок, довга луна

Матерний тон п'яних гудків

Голос хрипить стане на заваді

Серце проткне тонким лезом слів

Топить весну вицвіле повітря

Старих квартир, клітин будинків

Не йди, знову так просто

Видихни те, до чого кожен з нас не готовий.

Вголос засміяться за власними думками

В останній вагон зайти

Щось придумавши, повірити

Все це на краще, дивні люди

Читають вірші в шляху

Ховаючи за спинами написи, двері