Всё правильно - Илья Орлов

Закрыты двери и глаза

Листок бумаги неисписанный

Всё возвращается назад

И снова обретает смысл, но Разрежут по краям цвета и звуки, как бумагой, чувства

И всё что было, не тая, я выплесну, и станет пусто

Слова закончатся и тишина

Уносит адреса и имена

От этих мыслей не уйти

И не проснуться улыбаясь мне

И где-то на своём пути

Не повернуть, не потерять свой след

И только серый цвет, и только серой пеленою небо

Под серым солнцем мира нет, нет прошлого, и я в нём не был

Воспоминаний резкий звук угас

Растаял тихим эхом громких фраз

Открыв глаза, раскрою дверь

И выйду в ночь дышать прохладою

Всё было, будет и теперь

Так много слов, так мало надо мне

Когда теряют смысл дни, а ночи дарят лишь усталость

Пустого города огни и сны, вот всё что мне осталось

Я вижу тех, кто навсегда со мной,

У каждого из них есть город свой

Закриті двері та очі

Листок паперу невиписаний

Все повертається назад

І знову набуває сенсу, але Розріжуть по краях кольору і звуки, як папером, почуття

І все що було, не тая, я виплесну, і стане порожньо

Слова закінчаться і тиша

Забирає адреси та імена

Від цих думок не втекти

І не прокинутися посміхаючись мені

І десь на своєму шляху

Не повернути, не втратити свій слід

І тільки сірий колір, і тільки сірою пеленою небо

Під сірим сонцем світу немає, немає минулого, і я в ньому не був

Спогадів різкий звук згас

Ращав тихою луною гучних фраз

Розплющивши очі, розкрию двері

І вийду в ніч дихати прохолодою

Все було, буде і тепер

Так багато слів, так мало треба мені

Коли втрачають сенс дні, а ночі дарують лише втому

Порожнього міста вогні і сни, ось все, що мені залишилося

Я бачу тих, хто назавжди зі мною,

У кожного з них є місто своє