Пенопласт - Illumate

Буду с тобой молод, седовлас

Всегда под боком, словно метастаз

Мы знаем, что никто нам не указ

Не взял б и триллион в обмен на нас

Буду с тобой молод, седовлас

Всегда под боком, словно метастаз

Мы знаем, что никто нам не указ

Не взял б и триллион в обмен на нас

Одним нам так легко, как пенопласт

Ведь мы храним тепло, как пенопласт

Порою нас уносит лемонграсс

Писать о боли вовсе не горазд я

Ведь ты возникла, как зарница

В моём тёмном небе

Мне не нужны частицы —

Хочу в полной мере

Я нами насладиться

Мы и ноль разделим

Любовь тогда стучится

Когда строишь двери

Так часто посещала мысль одна

И я не думал, что так может осенять

Ведь Бог нам завещал любить врага

Я послушал — полюбил себя

Ты в тот период сделала всё ровно то же

Сигнал давая миру: мы немного схожи

Я тронул твоё сердце раньше, чем потрогал кожу

Раз на себе крест ставишь, как кого-то приумножишь?

То осознание как целая лечебница

Не отыскать этот закон нигде в учебниках

Всё, что приходит, ведь всегда идёт зачем-то к нам

Всё, что обходит нас, для нас не предначертано

Буду с тобой молод, седовлас

Всегда под боком, словно метастаз

Мы знаем, что никто нам не указ

Не взял б и триллион в обмен на нас

Буду з тобою молодий, сивоволосий

Завжди під боком, наче метастаз

Ми знаємо, що ніхто нам не вказує

Не взяв б і трильйон в обмін на нас

Буду з тобою молодий, сивоволосий

Завжди під боком, наче метастаз

Ми знаємо, що ніхто нам не вказує

Не взяв б і трильйон в обмін на нас

Одним нам так легко, як пінопласт

Адже ми зберігаємо тепло, як пінопласт

Часом нас забирає лемонграс

Писати про болі зовсім не добре я

Адже ти виникла, як блискавка

У моєму темному небі

Мені не потрібні частинки —

Хочу повною мірою

Я нами насолодитися

Ми і нуль розділимо

Кохання тоді стукає

Коли будуєш двері

Так часто відвідувала думка одна

І я не думав, що так може осіняти

Адже Бог нам заповідав любити ворога

Я послухав — полюбив себе

Ти в той період зробила все рівно те

Сигнал даючи світові: ми трохи схожі

Я торкнув твоє серце раніше, ніж помацав шкіру

Раз на собі хрест ставиш, як когось примножиш?

То усвідомлення як ціла лікарня

Не знайти цей закон ніде в підручниках

Все, що приходить, адже завжди йде навіщось до нах

Все, що обходить нас, для нас не накреслено

Буду з тобою молодий, сивоволосий

Завжди під боком, наче метастаз

Ми знаємо, що ніхто нам не вказує

Не взяв б і трильйон в обмін на нас