Врушки - Illumate

Мы живём же в Рашке

У власти здесь лишь врушки

Мы любим её страшно

И хаем её тут же

Мы живём же в Рашке

В одном мы только дружны:

Не дадим не нашим

Учить нас, как жить лучше

Мы живём же в Рашке

У власти здесь лишь врушки

Мы любим её страшно

И хаем её тут же

Мы живём же в Рашке

Мы — люд весьма послушный

Здесь многим очень тяжко

И вряд ли будет лучше

В детстве я носил портфели

Впитывать чтобы науки,

Но лучше б па имел портфели

В фирмах где-то на Бермуде

Был бы я тогда наследник

Денежек, что ускользнули

От тех, кто явно не проверит

Тех, кто принял свои судьбы,

Но отец мой, сука, честен

И я, тоже, сука, честен

Часто в ахуе мы вместе

Что дошло даже до песни

И дойти б теперь до пенсии

Или доковылять на костылях

С каждым днём всё бесполезней

Предпринимать что-то менять

Глаза кто закрыл, как Ержан

Взывают валить, уезжать

Потом упрекнут, что сбежал,

А я не могу — будет жаль

Правду подвергают травле

Здесь всё — своим, а для чужих — закон,

Но как, уехав, я оставлю

Страну мою на вас, мудаков?

Мы живём же в Рашке

У власти здесь лишь врушки

Мы любим её страшно

И хаем её тут же

Мы живём же в Рашке

В одном мы только дружны:

Не дадим не нашим

Учить нас, как жить лучше

Мы живём же в Рашке

У власти здесь лишь врушки

Мы любим её страшно

И хаем её тут же

Мы живём же в Рашке

Мы — люд весьма послушный

Здесь многим очень тяжко

И вряд ли будет лучше

Куда идём мы всем народом?

Дорог в народе ж очень много:

Бедняк приходит часто к Богу

Богач уходит от налога

Чиновник вышел из народа,

Но вышел ли хоть раз к народу

Что до седин торчит в работах

С едва прожиточным доходом?

Кто-то скажет, был бы случай

Я так же бы стянул из кучи

Не раз бывал уж этот случай

И я не стал: всё, как и в «ЛУЧС»

Но мне нашли замену мигом

За это мне так и обидно:

Система просто стала лимбом

Портфели носят лишь для вида

Новый законопроект

Введёт снова новый оброк

Опять что-то нам запретит

И страшно, что с этим мы свыклись

Давай отключи интернет

Давай отключи микрофон

Давай отключи этот бит,

Но как ты отключишь мне мысли?

Мы живём же в Рашке

У власти здесь лишь врушки

Мы любим её страшно

И хаем её тут же

Мы живём же в Рашке

В одном мы только дружны:

Не дадим не нашим

Учить нас, как жить лучше

Мы живём же в Рашке

У власти здесь лишь врушки

Мы любим её страшно

И хаем её тут же

Мы живём же в Рашке

Мы — люд весьма послушный

Здесь многим очень тяжко

И вряд ли будет лучше

Ми живемо ж у Рошці

У влади тут лише рушниці

Ми любимо її страшно

І хаємо її тут ж

Ми живемо ж у Рошці

В одному ми тільки дружні:

Не дамо не нашим

Вчити нас, як жити краще

Ми живемо ж у Рошці

У влади тут лише рушниці

Ми любимо її страшно

І хаємо її тут ж

Ми живемо ж у Рошці

Ми — люд дуже слухняний

Тут багатьом дуже тяжко

І вряд лі буде краще

У дитинстві я носив портфелі

Вбирати для науки,

Але краще б па мав портфелі

У фірмах десь на Бермуді

Був би я тоді спадкоємець

Грошей, що вислизнули

Від тих, хто явно не перевірить

Тих, хто прийняв свої долі,

Але мій батько, сука, чесний

І я, теж, сука, чесний

Часто в ахуї ми разом

Що дійшло навіть до пісні

І дійти б тепер до пенсії

Або дошкандибати на милицях

З кожним днем ​​все марніше

Вживати щось міняти

Очі хто закрив, як Єржан

Закликають валити, їхати

Потім дорікнуть, що втік,

А я не можу — буде шкода

Правду піддають цькуванню

Тут все — своїм, а для чужих — закон,

Але як, поїхавши, я залишу

Країну мою на вас, мудаків?

Ми живемо ж у Рошці

У влади тут лише рушниці

Ми любимо її страшно

І хаємо її тут ж

Ми живемо ж у Рошці

В одному ми тільки дружні:

Не дамо не нашим

Вчити нас, як жити краще

Ми живемо ж у Рошці

У влади тут лише рушниці

Ми любимо її страшно

І хаємо її тут ж

Ми живемо ж у Рошці

Ми — люд дуже слухняний

Тут багатьом дуже тяжко

І вряд лі буде краще

Куди йдемо ми всім народом?

Дорог у народі дуже багато:

Бідняк приходить часто до Бога

Багач уникає податку

Чиновник вийшов із народу,

Але вийшов чи хоч раз до народу

Що до сивини стирчить у роботах

З|із| прожитковим доходом?

Хтось скаже, був би випадок

Я так ж би стягнув з купи

Не раз бував цей випадок

І я не став: все, як і в«ЛУЧС»

Але мені знайшли заміну миттю

За це мені так і прикро:

Система просто стала лімбом

Портфелі носять лише для вигляду

Новий законопроект

Введе знову новий оброк

Знову щось нам заборонить

І страшно, що з цим ми звиклися

Давай відключи інтернет

Давай відключи мікрофон

Давай відключи цей біт,

Але як ти відключиш мені думки?

Ми живемо ж у Рошці

У влади тут лише рушниці

Ми любимо її страшно

І хаємо її тут ж

Ми живемо ж у Рошці

В одному ми тільки дружні:

Не дамо не нашим

Вчити нас, як жити краще

Ми живемо ж у Рошці

У влади тут лише рушниці

Ми любимо її страшно

І хаємо її тут ж

Ми живемо ж у Рошці

Ми — люд дуже слухняний

Тут багатьом дуже тяжко

І вряд лі буде краще