Легенды - Illumate

Я северней, чем сияние.

Я здесь — значит, лёд тронулся

Холоден, и на глобусе будет два южных полюса

Вокруг меня пять озёр, я могу из них пить и не запьянеть

Век блуждаю среди холмов.

Я — Вендиго, проклятый зверь

Не ходи в отдаленные секторы тёмного леса!

Путники не возвращаются после пробежек

Забудешь дорогу назад — не спасёт фитнес-трекер

Я разберу твоё тело, как Мэйт свои тексты

Лица исцарапаны в кровь.

Меня прячут ветки деревьев

Они ищут нас по следам, ведь на мне кроссы редких моделей

Люди ставят штамп и клеймо, бирки, марки, пять ярлыков

Они выбивают мне серийный номер, не разобравшись, кто я такой

Они встречают меня с недоверием:

«Этот парень опасен, он бэттлился!»

После битвы со мной не нужен был гроб

Ведь я пожирал этих рэперов

«Ты не способен на любовь и страсть

Ты ел людей — ты сожрёшь и нас»

Да, я ел людей… Но это значит, что во мне

Человечности больше, чем в любом из вас

О, мы — легенды.

Друг, мы — легенды

О, мы — легенды.

Да, мы — легенды

Наследие пишем, и строки нетленны

Мы станем не мифом, а больше — легендой!

(x2)

Намного южнее, чем северный мой побратим

Я, свет им неся, боюсь перегореть, ведь меня лишь огонь поглотит

Они даже не знают, что скрыто внутри, и мой выбор один —

Оставаться собой, держа монстра в себе, а иначе от них меня выворотит!

Меня не пугают их аллейки вязов

Кресты, ритуалы и клерики в рясах

Не пробуйте звать Падалеки, ясно?!

А то обернувшийся зверем я сам

Устрою вам даже в бакалеях мясо

Стал жертвой я редких миазмов

И только боюсь, что своё они мнение навяжут

И в нём я, как в этих болотах, навеки увязну

Устал человеком пытаться остаться

И чтоб для ума человеку дать пищу, а не человеком питаться

Я голову пробую не потерять, а иначе самих их ждёт декапитация!

Я сочиняю тропы, как трубадур

Не нашедший тропу свою Ругару

Чтобы вы поняли:

В рэп-мифологии

С Вендиго близки по значению мы, словно синонимы

Все меняют образы, как DAEMON Tools

Ругару же не нужен их грим и даром

И пускай это я почти демон тут

Я останусь в сердцах, а не гримуарах!

Я — легенда.

Ау, я — легенда

Брат, я — легенда.

Ау, я — легенда

Не выходи из деревни ночью в сторону леса

Что ты сделаешь, если зверь — это не просто поверье?

Ведь я — легенда.

Ау, я — легенда

Брат, я — легенда.

Ау, я — легенда

Ведь мы — ходячий фольклор, и эта сказка последняя

О нас говорят, и это будет наше наследие

О, мы легенды.

Друг, мы легенды

О, мы легенды.

Да, мы легенды

Наследие пишем, и строки нетленны

Мы станем не мифом, а большим — легендой!

Ведь я — легенда.

Ау, я — легенда

Брат, я — легенда.

Ау, я — легенда

Ведь мы — ходячий фольклор, и эта сказка последняя

О нас говорят, и это будет наше наследие

Я північніше, ніж сяйво.

Я тут— значить, лід рушив

Холодний, і на глобусі буде два південні полюси

Навколо мене п'ять озер, я можу з них пити і не зап'яніти

Століття блукаю серед пагорбів.

Я — Вендіго, проклятий звір

Не ходи в віддалені сектори темного лісу!

Подорожні не повертаються після пробіжок

Забудеш дорогу назад — не врятує фітнес-трекер

Я розберу твоє тіло, як Мейт свої тексти

Особи подряпані в кров.

Мене ховають гілки дерев

Вони шукають нас за слідами, адже на мені кроси рідкісних моделей

Люди ставлять штамп і клеймо, бирки, марки, п'ять ярликів

Вони вибивають мені серійний номер, не розібравшись, хто я такий

Вони зустрічають мене з недовірою:

«Цей хлопець небезпечний, він беттлівся!»

Після битви зі мною не потрібна була труна

Адже я пожирав цих реперів

«Ти не здатний на любов і пристрасть

Ти їв людей — ти зжереш і нас»

Так, я їв людей… Але це означає, що в мені

Чоловічості більше, ніж у будь-якому з вас

О, ми — легенди.

Друг, ми — легенди

О, ми — легенди.

Так, ми — легенди

Спадщина пишемо, і рядки нетлінні

Ми станемо не міфом, а більше легендою!

(x2)

Набагато південніше, ніж мій північний побратим

Я, світло їм несучи, боюся перегоріти, адже мене лише вогонь поглине

Вони навіть не знають, що приховано всередині, і мій вибір один.

Залишатися собою, тримаючи монстра в собі, а інакше від них мене виверне!

Мене не лякають їх алейки в'язів

Хрести, ритуали та клерики в рясах

Не спробуйте звати Падалеки, ясно?!

А то обернувся звіром я сам

Влаштую вам навіть у бакаліях м'ясо

Став жертвою рідкісних міазмів

І тільки боюся, що свою вони думку нав'яжуть

І в ньому я, як у цих болотах, навіки загрузну

Втомився людиною намагатися залишитися

І щоб для розуму людині дати їжу, а не людиною харчуватися

Я голову намагаюся не втратити, а інакше самих їх чекає декапітація!

Я складаю стежки, як трубадур

Не знайшов стежку свою Ругару

Щоб ви зрозуміли:

В реп-міфології

З Вендіго близькі за значенням ми, немов синоніми

Усі змінюють образи, як DAEMON Tools

Ругару ж не потрібний їх грим і даром

І нехай це я майже демон тут

Я залишуся в серцях, а не гримуарах!

Я легенда.

Ау, я — легенда

Брате, я — легенда.

Ау, я — легенда

Не виходи з села вночі в бік лісу

Що ти зробиш, якщо звір — це не просто повір'я?

Адже я — легенда.

Ау, я — легенда

Брате, я — легенда.

Ау, я — легенда

Адже ми — ходячий фольклор, і ця казка остання

Про нас кажуть, і це буде наша спадщина

О, ми легенди.

Друг, ми легенди

О, ми легенди.

Так, ми легенди

Спадщина пишемо, і рядки нетлінні

Ми станемо не міфом, а великим — легендою!

Адже я — легенда.

Ау, я — легенда

Брате, я — легенда.

Ау, я — легенда

Адже ми — ходячий фольклор, і ця казка остання

Про нас кажуть, і це буде наша спадщина