Два луча - Игорь Саруханов

Затихает звук, что родился вдруг,

И опять дрожит в смятении,

И опять в сплетенье тени

Наших рук и сердца стук.

И горит свеча, и в ночи свища,

Задувает всё на свете

Старый ветер, месяц светит,

В два луча горит свеча.

Припев:

И в эту ночь, и в эту ночь

Мы по небу перекинем дивный мост

Из озёрной глубины и летних гроз.

И вплетём в него и смех и тишину,

И протянем до Луны и за Луну,

До самых звёзд волшебный мост

Из наших грёз, до самых звёзд.

Правый луч — он твой, левый луч — он мой.

Правый — скалы, левый — море,

В вечном споре оба — двое.

Дождь грибной косой стеной.

За собой маня, два луча звеня

В хороводе дней кружатся,

И смеются и ложатся

Два луча на два плеча.

Припев:

И в эту ночь, и в эту ночь

Мы по небу перекинем дивный мост

Из озёрной глубины и летних гроз.

И вплетём в него и смех и тишину,

И протянем до Луны и за Луну,

До самых звёзд волшебный мост

Из наших грёз, до самых звёзд.

Правый луч — он твой, левый луч — он мой.

Затихає звук, що народився раптом,

І знов тремтить у збентеженні,

І знову в сплетіння тіні

Наших рук і серця стукіт.

І горить свічка, і вночі нориці,

Задуває все на світі

Старий вітер, місяць світить,

У два промені горить свічка.

Приспів:

І цієї ночі, і цієї ночі

Ми по небу перекинемо чудовий міст

З озерної глибини та літніх гроз.

І вплетемо в нього і сміх і тишу,

І простягнемо до Місяця і за Місяць,

До самих зірок чарівний міст

Із наших мрій, до самих зірок.

Правий промінь — він твій, лівий промінь — він мій.

Правий — скелі, лівий — море,

У вічній суперечці обидва — двоє.

Дощ грибної косою стіною.

Засобою маня, два промені ланки

У хороводі днів кружляють,

І сміються і лягають

Два промені на два плечі.

Приспів:

І цієї ночі, і цієї ночі

Ми по небу перекинемо чудовий міст

З озерної глибини та літніх гроз.

І вплетемо в нього і сміх і тишу,

І простягнемо до Місяця і за Місяць,

До самих зірок чарівний міст

Із наших мрій, до самих зірок.

Правий промінь — він твій, лівий промінь — він мій.