Моя любовь - Игорь Саруханов

Я не думал, что память опять возвратит мне любовь,

И в потоке бессонниц она попадет в мою кровь.

Лишь теперь для меня все ясно -

Прогонял я любовь напрасно.

Она раненой птицей

Сквозь годы стучится в окно.

Я пропал, я поверил, что время излечит меня.

Но оно словно мстит, каждый день в моем сердце храня.

Я надеялся на разлуки,

Но любовь, как забытые звуки,

Словно песня о том,

Что уже не вернуть никогда.

Моя любовь, разбиты зеркала

Беспомощны слова, последние слова.

Прощай любовь, сквозь летние дожди

Кричу ей - подожди, постой, не уходи...

Глядя прямо в тебя, в темноту, в пустоту, в тесноту,

Понимаю теперь, что когда-то я предал мечту.

Я когда-то в любовь не поверил

И случайно захлопнул двери,

И ключи потерял

И обратно попасть не могу.

Но окно распахну и любви моей птицу впущу,

Чтобы песни мне пела, когда без нее загрущу,

Чтобы вспыхнули снова краски,

Моя юность вошла, как в сказке,

И открыла мне двери в страну,

Где любовь моя ждет.

Моя любовь, разбиты зеркала

Беспомощны слова, последние слова.

Прощай любовь, сквозь летние дожди

Кричу ей - подожди, постой, не уходи...

Моя любовь, разбиты зеркала

Беспомощны слова, последние слова.

Прощай любовь, сквозь летние дожди

Кричу ей - подожди, постой, не уходи...

Я не думав, що пам'ять знову поверне мені кохання,

І в потоці безсоння вона потрапить у мою кров.

Лише тепер мені все ясно -

Проганяв я любов даремно.

Вона пораненим птахом

Крізь роки стукає у вікно.

Я зник, я повірив, що час вилікує мене.

Але воно ніби мститься, щодня у моєму серці зберігаючи.

Я сподівався на розлуки,

Але кохання, як забуті звуки,

Немов пісня про те,

Що вже ніколи не повернути.

Моє кохання, розбиті дзеркала

Безпорадні слова, останні слова.

Прощай любов, крізь літні дощі

Кричу їй - почекай, стривай, не йди...

Дивлячись прямо в тебе, в темряву, в порожнечу, в тісноту,

Розумію тепер, що колись я зрадив мрію.

Я колись у кохання не повірив

І випадково зачинив двері,

І ключі втратив

І назад потрапити не можу.

Але вікно відчиню і любові моїй птах впущу,

Щоб пісні мені співала, коли без неї засумую,

Щоб спалахнули знову фарби,

Моя юність увійшла, як у казці,

І відчинила мені двері до країни,

Де кохання моє чекає.

Моє кохання, розбиті дзеркала

Безпорадні слова, останні слова.

Прощай любов, крізь літні дощі

Кричу їй - почекай, стривай, не йди...

Моє кохання, розбиті дзеркала

Безпорадні слова, останні слова.

Прощай любов, крізь літні дощі

Кричу їй - почекай, стривай, не йди...