Найди меня - Игорь Корнелюк

Часто слышу голос, что летит ко мне

В шуме городском и в полусонной тишине.

Я понять пытаюсь, кто меня зовёт,

И опять кидаюсь в городской водоворот.

Вновь туда- куда, как искры от костра

Летят огни, и где едва-едва

Слышны ко мне летящие слова.

Найди меня, голос узнай,

Взгляд повстречай в потоке дня.

Войди в меня, в мир мой войди,

В сон мой влети-меня найди.

Улиц очертанья убегают прочь,

Дышит в спину мне- спешит меня настигнуть ночь.

Где назначит встречу случай мне с тобой,

Где пересекутся два пути и в час какой?

Сквозь поток машин не еду, а лечу

Опять один устало руль кручу.

Успеть хочу, в ответ тебе кричу…

Линии размыты, пенится вино,

Звуки замирают и кончается кино.

Снова неудача, снова пустота,

Ни единой строчки на поверхности листа.

Но опять придёт, наступит час, когда

Ко мне примчат, как по ветру листва

Твои вдали звучащие слова…

Найди меня, голос узнай,

Взгляд повстречай в потоке дня.

Войди в меня, в мир мой войди,

В сон мой влети — меня найди!

Часто чую голос, що летить до мене

У шумі міському і в напівсонній тиші.

Я зрозуміти намагаюся, хто мене кличе,

І знову кидаюся в міський вир.

Знов туди-куди, як іскри від вогнища

Летять вогні, і де ледве-ледь

Чути слова, що летять.

Знайди мене, голос дізнайся,

Погляд зустрінь у потоку дня.

Увійди в мене, у світ мій увійди,

У мій сон влети-мене знайди.

Вулиць обриси тікають геть,

Дихає в спину мені-спішить мене наздогнати ніч.

Де призначить зустріч випадок мені з тобою,

Де перетнуться два шляхи і в яку годину?

Крізь потік машин не їду, а лікую

Знову один втомився кермо кручу.

Встигнути хочу, у відповідь тобі кричу…

Лінії розмиті, піниться вино,

Звуки завмирають і закінчується кіно.

Знову невдача, знову порожнеча,

Жодного рядка на поверхні листа.

Але знову прийде, настане година, коли

До мене примчать, як за вітром листя

Твої слова, що звучать здалеку…

Знайди мене, голос дізнайся,

Погляд зустрінь у потоку дня.

Увійди в мене, у світ мій увійди,

У мій сон влети мене знайди!