Дом-звезда - Игорь Корнелюк

До звезды час езды.

Вот она манит в самый счастливый путь

Все оставь, все забудь.

Только решиться, только собраться

И попрощаться, и к звезде умчаться.

Дом как дом, люди в нем.

Все так привычно и изменений нет.

Много лет лампы свет,

Скатерть в полоску, чашки в горошек,

Тихие взгляды тех, кто с вами рядом.

В небе, далеком небе,

Светит твоя звезда.

Рядом, надежда рядом,

Отрада рядом и навсегда.

До звезды жизнь езды.

Вот она манит, словно маяк светла.

Дом-звезда навсегда

В каждом решении, в каждом движении,

В каждом мгновении, как в сердцебиении.

В небе, далеком небе…

До зірки година їзди.

Ось вона вабить у найщасливіший шлях

Все залиш, все забудь.

Тільки наважитися, тільки зібратися

І попрощатися, і до зірки помчати.

Дім як дім, люди в ньому.

Все так звично і змін немає.

Багато років лампи світло,

Скатертина в смужку, чашки в горошок,

Тихі погляди тих, хто з вами поруч.

У небі, далекому небі,

Світить твоя зірка.

Поруч, надія поряд,

Відрада поруч і назавжди.

До зірки життя їзди.

Ось вона манить, мов маяк світла.

Будинок-зірка назавжди

У кожному рішенні, у кожному русі,

Кожної миті, як у серцебиття.

У небі, далекому небі…