L'homme dota d'un nom chaque animal - Hugues Aufray

L’homme dota d’un nom chaque animal

Au matin des temps, au premier temps des temps

L’homme dota d’un nom chaque animal

Dans la nuit des temps, loin dans le temps

Il vit une fourrure rousse qui flânait sur la mousse

Cueillant framboises et saumons à la source

Bourru, hirsute, nonchalant dans sa course

Lui on l’appellera ours

L’homme dota d’un nom chaque animal

Au matin des temps, au premier temps des temps

L’homme dota d’un nom chaque animal

Dans la nuit des temps, loin dans le temps

Il vit une bête paisible mais sans panache

Un ventre rond qui nuit et jour mâche et remâche

Elle donne un bon lait chaud d’un blanc sans tache

Elle on l’appellera vache

L’homme dota d’un nom chaque animal

Au matin des temps, au premier temps des temps

L’homme dota d’un nom chaque animal

Dans la nuit des temps, loin dans le temps

Il vit un animal noble et très beau

Cornes effilées tels poignards et couteaux

Des yeux de braise, de l’or sous les sabots

Lui s’appellera taureau

L’homme dota d’un nom chaque animal

Au matin des temps, au premier temps des temps

L’homme dota d’un nom chaque animal

Dans la nuit des temps, loin dans le temps

Il vit un animal rose, ronchon, grognon

Qui labourait la terre avec obstination

La queue torchon, et comme un tire-bouchon

Lui s’appellera cochon

L’homme dota d’un nom chaque animal

Au matin des temps, au premier temps des temps

L’homme dota d’un nom chaque animal

Dans la nuit des temps, loin dans le temps

Voyant des bêtes bêlant plus que de raison

Dos de laine et manteau de flocons

Rasant les prés comme on tond le gazon

Eux s’appelleront moutons

L’homme dota d’un nom chaque animal

Au matin des temps, au premier temps des temps

L’homme dota d’un nom chaque animal

Dans la nuit des temps, loin dans le temps

Il vit enfin dans le soleil couchant

Une bête qui changeait sa peau tous les ans

Vers un pommier elle allait en rampant

Diable…

Кожній тварині людина дала назву

Вранці часу, в перший час часу

Кожній тварині людина дала назву

У тумані часу, далеко в часі

Він побачив червоне хутро, яке валялося на моху

Збір малини та лосося біля джерела

Грубий, кошлатий, безтурботний у своєму ході

Його будуть називати ведмедем

Кожній тварині людина дала назву

Вранці часу, в перший час часу

Кожній тварині людина дала назву

У тумані часу, далеко в часі

Він побачив мирного звіра без хисту

Округлий живіт, який жує і жує день і ніч

Дає гарне гаряче молоко бездоганного білого кольору

Вона буде називатися коровою

Кожній тварині людина дала назву

Вранці часу, в перший час часу

Кожній тварині людина дала назву

У тумані часу, далеко в часі

Він побачив благородну і дуже красиву тварину

Гострі роги, як кинджали та ножі

Очі горять, під копитами золото

Його зватиме бик

Кожній тварині людина дала назву

Вранці часу, в перший час часу

Кожній тварині людина дала назву

У тумані часу, далеко в часі

Він побачив рожеву, сварливу, сварливу тварину

Хто землю вперто обробляв

Ганчірковий хвіст, і як штопор

Його зватиме свиня

Кожній тварині людина дала назву

Вранці часу, в перший час часу

Кожній тварині людина дала назву

У тумані часу, далеко в часі

Бачити звірів, які блеють поза розумом

Спинка з вовни і пальто зі сніжинок

Обмиваємо луки, наче косимо траву

Вони будуть називатися вівцями

Кожній тварині людина дала назву

Вранці часу, в перший час часу

Кожній тварині людина дала назву

У тумані часу, далеко в часі

Нарешті він живе під західним сонцем

Звір, який щороку змінював свою шкіру

До яблуні вона підповзала

диявол…