Mea Culpa - Hellions

vagrancy brushed off his bloom in the first sap of his spring.

he lost the vigour of his youth and the fair red of his cheeks, he cannot see,

just let me breath or cease to be, i’m so fucking sick of living inbetween,

life like a bone was empited of its marrow inside, and my slender had been

calibrated by young and fertile minds, study the greats, learn the world,

tellthe truth and confide — i lied.

lost in those mundaines.

in that every-day minutia.

i just gave myself to heartache.

to the ubiquitous confusion.

infamita, my anathem, i tore out that fucking catheter, ill plunge fingures

between stiches.

no kitschy backhand pitches.

i know one must make himself ugly.

to expose the ugliness he sees.

torn, i know my innermost torture is yours.

but iv’e learned, now iv’e growm, a fool dressed in silk, is a fool just the

same.

but is a fool yesterday, no less a fool today?

we can change.

dear friends, we’re one and the same, vagrancy brushed off his bloom,

in the firsed sap of spring, hear the indian summer sing.

бродяжництво змахнуло його цвіт у першому весняному соку.

він втратив енергію своєї юності й світлий червоний щоки, він не бачить,

просто дай мені дихати або перестати бути, мені так набридло жити між ними,

життя, як кість, було звільнено  від свого мозку всередині, а моя струнка була

відкалібрований молодими та плідними розумами, вивчайте великих, пізнайте світ,

сказати правду і довіритися — я збрехав.

заблукали в цих мирських справах.

у цих щоденних дрібницях.

я просто віддався від душевного болю.

до повсюдної плутанини.

infamita, моя анафема, я вирвав цей бісаний катетер, хворі пальці

між швами.

жодних кітчевих полів від рук.

я знаю, що треба робити себе потворним.

щоб викрити потворність, яку він бачить.

розірваний, я знаю, що мої найпотаємніші катування — твої.

але я дізнався, що тепер iv’e grom, дурень, одягнений у шовк, дурень просто

те саме

але чи дурень учора, не менш дурень сьогодні?

ми можемо змінити.

любі друзі, ми одні й ті самі, бродяжництво змахнуло його цвіт,

у випаленому весняному соку почуйте, як співає індійське літо.