The Lotus - Hellions

You contaminate my blood

Now I’m not half the man I was

Not beast, nor fiend have you made me simply a malady, an odious reek

I’ve grown accustomed to the low-hanging fruit and the delight of my descent

If there’s nothing left but this creeping death then, old friend,

extend your hand

Come, one and all and behold

This aberration we hold

Can you hear me?

Can you feel it?

Right here, watch the Lotus Eater

Come, one and all and behold

This aberration we hold

You’ll never be, never be found

Ain’t no destiny

Nothing left for me ‘cause the self is a cell, consciousness is a penalty

Look at me

Fleeting by small degrees martyr and masochist rage in me

She’s still here

Louder with passing years, stronger than ever here

So just gimme just a little death (just a little)

Tell me that I’m different

Don’t I deserve to begin again?

Come, one and all and behold

This aberration we hold

Can you hear me?

Can you feel it?

Right here, watch the Lotus Eater

Come, one and all and behold!

This aberration we hold

You’ll never be, never be found

Raise your glass to the Lotus Eater as he drifts into the ether

Flora, fauna born are devoid of the thorns

We’ve shorn here

I cannot close my eyes, can’t sleep at night

I’m yearning

And we will wax and wane

We all wilt the same in this bell jar we’ve made

But it’s the destiny, of glass to break

Be not so long to speak for I long to die

This anaesthetic is contriving a poltergeist

Out of me

I know I’ll never be rid of the agony I’ve survived

Day in, day out

The lotus in my mouth has been

Dictating every move I make

Just human, I’m afraid

Come, one and all and behold

This aberration we hold

Can you hear me?

Can you feel it?

Right here, watch the Lotus Eater

Come, one and all and behold

This aberration we hold

You’ll never be, never be found

Flora, fauna born are devoid of the thorns

We’ve shorn here

I cannot close my eyes, can’t sleep at night

I’m yearning

We will wax and wane

We all wilt the same in this bell jar we’ve made

But it’s the destiny, of glass to break

Flora, fauna born are devoid of the thorns

We’ve shorn here

I cannot close my eyes, can’t sleep at night

I’m yearning

We will wax and wane

We all wilt the same in this bell jar we’ve made

But it’s the destiny, of glass to break

Ви забруднюєте мою кров

Тепер я не наполовину той чоловік, яким був

Не звір і не зліс ти зробив мене просто недугою, огидним запахом

Я звик до низько висячих фруктів і насолоди від мого походження

Якщо не залишиться нічого, крім цієї повзучої смерті, то, старий друже,

простягнути руку

Приходьте, всі і ось

Цю аберацію ми утримуємо

Ви мене чуєте?

Ви можете відчувати це?

Прямо тут, подивіться на Lotus Eater

Приходьте, всі і ось

Цю аберацію ми утримуємо

Вас ніколи не знайдуть, ніколи не знайдуть

Це не доля

Мені нічого не залишилося, тому що я     клітина, свідомість    — покарання

Подивись на мене

Минуща помалу мученицька й мазохістська лють у мені

Вона все ще тут

З роками голосніше, тут сильніше, ніж будь-коли

Тож просто дайте мені трошки смерті (лише трохи)

Скажи мені, що я інший

Хіба я не заслуговую на те, щоб почати знову?

Приходьте, всі і ось

Цю аберацію ми утримуємо

Ви мене чуєте?

Ви можете відчувати це?

Прямо тут, подивіться на Lotus Eater

Приходьте, всі і ось!

Цю аберацію ми утримуємо

Вас ніколи не знайдуть, ніколи не знайдуть

Підніміть келих до Їдця лотоса, коли він потрапить у ефір

Народжена флора, фауна позбавлені колючок

Ми тут постригли

Я не можу закрити очі, не можу спати вночі

я сумую

І ми будемо зростати й слабшати

Ми всі будемо однаково жити в цій баночці, яку ми зробили

Але це доля – розбити скло

Не говоріть так довго, бо я хочу померти

Цей анестетик вигадує полтергейст

З мене

Я знаю, що ніколи не позбудуся агонії, яку пережив

День у день

Лотос у мене в роті був

Диктую кожен мій крок

Просто людина, боюся

Приходьте, всі і ось

Цю аберацію ми утримуємо

Ви мене чуєте?

Ви можете відчувати це?

Прямо тут, подивіться на Lotus Eater

Приходьте, всі і ось

Цю аберацію ми утримуємо

Вас ніколи не знайдуть, ніколи не знайдуть

Народжена флора, фауна позбавлені колючок

Ми тут постригли

Я не можу закрити очі, не можу спати вночі

я сумую

Ми будемо зростати й слабшати

Ми всі будемо однаково жити в цій баночці, яку ми зробили

Але це доля – розбити скло

Народжена флора, фауна позбавлені колючок

Ми тут постригли

Я не можу закрити очі, не можу спати вночі

я сумую

Ми будемо зростати й слабшати

Ми всі будемо однаково жити в цій баночці, яку ми зробили

Але це доля – розбити скло