Consigliere - Hellions

Time is just a measurement

My friends and I are testament to that

Fall back, into collective clarity intact

To blur the line between what we think and what we know

Young and so reckless

Can’t take the hours passing so slow

Before we spin out of control

We will overindulge

Before we’re jaded and old

We will squander our innocence

And we will overcome the cold

So take care my friend

(Don't fray the wires, they may not mend)

We take this for granted until all of this ends

(There's more to this, than what we’ve got penned)

The common life, it calls but we won’t answer it

'Cause we never look so far, we never think too far ahead

'Cause I’m not ready to hang up my youth

It was never preordained for me to grow into a suit

By and by, my friends and I

Sing sydney city blues until aurora’s rise

Where will I be when my late twenties catch up on me?

So take care my friend

(Don't fray the wires, they may not mend)

We take this for granted until all of this ends

(There's more to this, than what we’ve got penned)

The common life, it calls but we won’t answer it

'Cause we never look so far, we never think too far ahead

Do you believe that we could be truly

Free of our fears as long as we’re running?

Or will we have to come to terms with this?

With the fact that this could one day turn out purposeless

Do you believe that we could be truly

Forever young as long as we’re smiling

Time was always just a measurement

So ingest inequity for we are testament

So take care my friend

(Don't fray the wires, they may not mend)

We take this for granted until all of this ends

The common life, it calls but we won’t answer it

'Cause we never look so far, we never think too far ahead

Час це лише вимірювання

Я і мої друзі — свідчення цього

Поверніться назад, у неушкоджену колективну ясність

Щоб стерти межу між тим, що ми думаємо, і тим, що ми знаємо

Молодий і такий безрозсудний

Не можу витримати години так повільно

Перш ніж ми вийдемо з-під контролю

Ми переможемо

До того, як ми втомилися й постаріли

Ми розтратимо свою невинність

І ми подолаємо холод

Тож бережи мій друг

(Не перетривайте дроти, вони можуть не полагодити)

Ми приймаємо це як належне, поки все це не закінчиться

(Це більше, ніж те, що ми написали)

Спільне життя кличе, але ми на нього не відповідаємо

Тому що ми ніколи не заглядаємо так далеко, ми ніколи не думаємо занадто далеко наперед

Тому що я не готовий повісити молодість

Мені ніколи не було передбачено перерости в костюм

Поступово, мої друзі та я

Співайте сіднейський блюз, поки не настане полярне сяйво

Де я буду, коли мої двадцять років наздогнать мене?

Тож бережи мій друг

(Не перетривайте дроти, вони можуть не полагодити)

Ми приймаємо це як належне, поки все це не закінчиться

(Це більше, ніж те, що ми написали)

Спільне життя кличе, але ми на нього не відповідаємо

Тому що ми ніколи не заглядаємо так далеко, ми ніколи не думаємо занадто далеко наперед

Чи вірите ви, що ми можемо бути по-справжньому?

Без наших страхів, доки ми бігаємо?

Або нам доведеться змиритися з цим?

З тим, що це колись може виявитися марним

Чи вірите ви, що ми можемо бути по-справжньому?

Вічно молоді, доки ми посміхаємося

Час завжди був просто вимірюванням

Тому несправедливість – це заповіт

Тож бережи мій друг

(Не перетривайте дроти, вони можуть не полагодити)

Ми приймаємо це як належне, поки все це не закінчиться

Спільне життя кличе, але ми на нього не відповідаємо

Тому що ми ніколи не заглядаємо так далеко, ми ніколи не думаємо занадто далеко наперед